?

Log in

No account? Create an account
Кам'янець: укріплення Старого міста - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Кам'янець: укріплення Старого міста [Nov. 17th, 2015|09:08 am]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , ]

Крім Старої фортеці і Нового замку Кам'янець-Подільський має велику систему міських укріплень, що охопили по периметру древню частину міста і перетворили його на фортецю. У поєднанні з ландшафтом і забудовою кам'янецькі фортифікації створили унікальне містобудівне утворення, що є зараз справжнім музеєм середньовічної фортифікації Поділля. Укріплення Кам'янця розташовані навколо давньої острівної частини Старого міста по кромці скелястих обривів, в каньйоні р. Смотрич і перед західною стороною острова на мису. Складаються з оборонних систем і комплексів, окремо вартових веж і стін загальною протяжністю 4,5 км.

До західних міських укріплень входять Міська брама і Вірменський бастіон, до північно-західних - Вітряна брама з баштою Стефана Баторія, Турецький бастіон і Польська брама, до південно-західних - Руська брама та Гловерівські мури, до східних - Гончарська, Різницька і Кравецька башти.

В'їзд до міста з боку Старої фортеці здійснювався через Міську браму. Брама розташована на проміжній терасі між скелястим перешийком, на якому зведено Замковий міст, та західним терасним майданчиком острівної частини Старого міста, який захищався Вірменським бастіоном. До міської брами входять прямокутна в плані надбрамна башта (у 18 ст. називалася Михайлівською брамою), що прилягає до північного пруга тераси, каземат, збудований на південному прузі тераси, та оборонні мури, що з’єднували башту й каземат між собою (збереглися часткою) та з Замковим мостом.


Міська брама виникла в XVI ст. на основі давніших споруд, рештки яких виявлено в основі каземату та надбрамної башти. Башта первісне була оборонною. Наприкінці XVII ст., під час модернізації укріплень, в ній було влаштовано наскрізний проїзд і прибудовано мури, що утворили оборонний пояс з трьох боків тераси (крім східного) завдовжки 270 м. У 1-й половині XVIII ст. побудовано каземат, у 70-80-ті роки XVIII ст. - галерею для гармат (роботи провадив військовий інженер X.Дальке). У 1876 р. мур між баштою та казематом розібрано.


Каземат-лабораторія:


На верхній терасі над укріпленнями Міської брами розміщений Вірменський бастіон, який виконував функцію оборони головної дороги через Замковий міст і контролював підступи до міста з боку Руських та Польських фільварків. Точний час будівництва бастіону невідомий. Як укріплення він сформувався, в XVI ст. внаслідок будівельних робіт кам’янецьких вірменів під керівництвом італійського інженера Камілуса, який у 30-40-х роках XVI ст. був “начальником кам’янецьких фортифікацій”.


Бастіон був пошкоджений на початку XVII ст., модернізований турками наприкінці XVII ст. У 30-х роках XVIII ст. на бастіоні влаштовано дерев’яно-земляні бруствери, які в 1746 р, перебудовані військовим інженером X.Дальке. У цей час бастіон мав назви “Великий рондель” та “Батарея св.Терези”. Остання перебудова сталася в 60-х роках XVIII ст.: по верху стін замість малих бійниць було влаштовано великі.


В північній частині острова Старого міста на колишній площі Руський ринок розташовується Верхня Польська брама (інша назва - Вітряна брама) з Кушнірською вежею (баштою Стефана Баторія). Вона сполучалася з Нижньою Польською брамою дорогою, яка з боку правого берега річки обмежувалася оборонним муром. На трасі дороги розмішувалась Середня брама, реконструйована у 18 - 19 ст. Комплекс складається з башти Стефана Баторія, напівбашти, оборонних мурів та Турецького бастіону.

Башта Стефана Баторія споруджена 1564-1566 рр. на основі давньої міської брами, що походить, ймовірно, з XIII ст. Обороняла значну ділянку дороги, що піднімалася вгору схилом від Нижньої Польської брами, та контролювала північну частину каньйону Смотрича. Роботами зі спорудження башти керував начальник кам’янецьких фортифікацій М.Галичанин (М.Влодек). Роботи виконував майстер-муляр А.Магро. За описом 1566 р., башта була завдовжки 20,3 м, завширшки 19,1 м та заввишки (з дахом) 25,5 м, мала п’ять ярусів і стіни завтовшки 2,3 м. Башта була підковоподібною в плані, зі стовпом, на який спиралися конструкції даху.

Михайлівська брама:

У 1585 р. башту реконструювали, добудувавши з півдня, з боку міста прямокутний у плані об’єм на всю її висоту, а зі сходу та заходу - двоярусні, прямокутні в плані прибудови під односхилими дахами. У західній частині влаштовано високо піднятий над рівнем дороги проїзд зі стрілчастим склепінням, до якого вела дерев’яна естакада.


Башта набула нового двонаметового завершення. Оборонний мур, зведений ни попередньому етапі, було добудовано, внаслідок чого він охопив усю північно-східну частину острова. Його довжина сягала 140 м. Роботи виконувалися під керівництвом начальника кам’янецьких фортифікацій М.Бжевського за наказом польського короля Стефана Баторія, тому брама і башта дістали назву Королівської, або Баторієвої. У роботах брав участь військовий інженер та придворний будівничий Стефана Баторія К.Рудольфіно.


Башта була двічі відремонтована в XVII ст. ремісничим цехом кушнірів (звідси інша назва - Кушнірська). У 2-й половині XVII ст. відновлено високий дах у вигляді двох спарених наметів. У 70-80-х роках XVIII ст. комендант фортеці Ян де Вітте надбудував башту двома ярусами, переробивши дах на двосхилий; після цього вона дістала назву Семиповерхової.


На початку XVIII століття браму в башті стали називати Вітряною: тут, за легендою, 1711 року під час відвідин Кам'янця-Подільського російським царем Петром I з його голови вітром зірвало капелюх.


Вид з каньйону:


Вид з Польських фільварків:


Поруч з баштою Стефана Баторія розташований Турецький бастіон, збудований в період турецького володарювання (1672 - 1699 рр.) на території, що належала кляштору кармеліток. В основі укріплення - чотири давні каземати, прибудовані з боку міста до оборонного муру XV ст. Укріплення (у XVIII ст. називалося “Батарея діви Марії”, а в XIX ст. - “Панянський рондель” та “Белюард”) являло собою муровану, прямокутну в плані споруду з дерев’яно-земляними брустверами та гарматними амбразурами, які в 1740 р. згадуються як зруйновані. У 1753 р. військовий інженер та комендант фортеці X.Дальке відремонтував батарею, влаштувавши муровані бруствери.

Бастіон у плані - скошений квадрат (розмір сторони - близько 35 м), західний та південний боки якого вирішені відповідно чотири- та двопрогоновими аркадами; висота бастіону - 9м (західний бік) та 11 м (південний бік), а з боку міста - вдвічі менша. Давні каземати в плані - анфілада приміщень розмірами 6x9 м, перекритих коробовими склепіннями.



Одночасно з баштою Стефана Баторія вздовж північного пруга скель було зведено північний оборонний мур завдовжки 46 і заввишки 4,4 м з двома бойовими ярусами.


Брама оборонного муру між Верхньою і Нижньою Польською брамою:


Герби на брамі - російський орел та герб Поділля:




Башта Стефана Баторія і Турецький бастіон:


Від башти Стефана Баторія і Турецького бастіону Старопоштовий узвіз приведе нас до Нижньої Польської брами. Польська брама, що розташована в каньйоні річки Смотрич у північно-західній частині Старого міста, є складовою частиною оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця, що функціонувала в комплексі з Руською брамою, затоплюючи каньйон водою й перекриваючи підступи до міських брам.


Польській брамі присвячена окрема стаття на сайті.

До комплексу Нижньої Польської брами відносять башту Захаржевську ("башту на броді"), що знаходилась на скелі на певній віддалі від неї та виконувала роль спостережного пункту понад бродом через Смотрич на дорозі з Польських фільварків.


Руська брама була головним в'їздом в місто з південного боку. Будівництво комплексу, що складався з восьми башт, барбакану та оборонних мурів загальною довжиною 230 м, було розпочато у XV ст. начальником міських фортифікацій Лянцкоронським на місці більш ранніх фортифікацій.


Руській брамі присвячена окрема стаття на сайті.


У 1721-1725 роках під керівництвом Анджея Арчібальда Гловера де Глейдена над Руською брамою буди зведені потужні укріплення, які прикривали і південно-західну сторону Старого міста. Внаслідок будівництва тут з’явилися бастіон і батарея св. Андрія та мури, які в подальшому стали називати Гловерівськими мурами. Вони контролювали вони підступи до Руської брами та в'їзд до міста з цієї сторони.




Мури розташовані на двох терасах вулиці Успенської і повторюють її напрямок із заходу на схід. Складаються з оборонної стіни з фланговою брамою і двох бастіонів – північно-західного і південно-східного. Стіна має довжину між бастіонами 197 м. Її південно-східна ділянка знаходиться на верхній терасі, північно-західна – на нижній.




Батарея св. Андрія:


Вид з Гловерівських мурів на Руську браму:


Східні укріплення Кам'янця - це елементи давнього оборонного поясу, що проходив вздовж кромки скелі зі східного боку острова і складався з кам’яно-земляних валів та окремих оборонних споруд. Дотепер збереглися три з них - башти Гончарська, Різницька, та Кравецька. Гончарська башта над каньйоном Смотрича відома усім туристам. Саме її всі бачать першою, коли входять до Старого міста через Новопланівський міст:


Гончарська башта - одна з найважливіших ланок оборонної системи східної частини острова Старого міста. Збудована в середині XVI ст. в період активної модернізації фортифікацій. Характерною рисою споруди є скошеність верхньої частини стін для рикошетування чавунних ядер. Цей прийом ввів у західноєвропейську фортифікацію відомий художник, архітектор і військовий спеціаліст середньовіччя Альбрехт Дюрер.



Кругла в плані башта (діаметр - 13 м) поставлена на стрімкому рельєфі. З боку каньйону вона мала п’ять ярусів, з боку міста - три. У рівні 3-го ярусу товщина стін - 2,5 м. У цьому рівні знаходиться вхід у башту, над яким було влаштовано машикулі. Під час ремонту 1583 р. вхід перероблений на вікно, над яким вмонтовано пам’ятну плиту з цією датою та гербом. У південно-західній стіні поярусно розміщені ніші камінів, димові канали яких трьома отворами виходили в комин (не зберігся).



До кінця XVIII ст. башта називалася Різницькою, у XX ст. стала називатися Гончарною. У 1963 р. на башті проведено консерваційно-реставраційні роботи.


Справа до башти примикає будівля колишньої робітничої синагоги (ХІХ ст.):




Гончарська башта з протилежного берегу Смотрича:

Кравецька башта на південь від Гончарської башти збудована в кінці XVI - на початку XVII ст. і призначалася для гарматного обстрілу протилежного берега Смотрича. Башта прямокутна в плані, кам'яна. Зі сторони міста башта була двоярусна, зі сторони скель - трьох'ярусна.


Наприкінці XVII століття в башті було зруйновано перекриття даху. До кінця XIX століття башта була зруйнована. У 1962 році за проектом Євгенії Пламеницької законсервована. Відновлена в роки незалежності. Зараз в башті розташована майстерня кам'янецького митця.


Вид з каньйону:


Підпірний мур біля Кравецької вежі:


Різницька (Слюсарська) башта розташована на північ від Кравецької башти, на кромці стрімкої скелі каньйону. З’єднувалася з Кравецької та Гончарською баштами валами. Збудована в кінці XVI - на початку XVII ст., вона призначалася для оборони далеких підступів до міста з південного сходу.


Башта - кругла діаметром 11 м, триярусна, стоїть на квадратній у плані платформі. Товщина стін - 1,7 м. Бійниці двох типів: зі щоками, що розширюються назовні та всередину башти. Характерною рисою башти є скошений, як і в Різницькій башті, верх стін. Початкова назва башти - Слюсарська (до кінця XVIII ст.), у XX ст. - Різницька. У 1990 р. башту реставровано, але сьогодні зона заросла хащами і перебуває в занедбаному стані.


Різницька башта зсередини:


Найтаємніша башта Кам'янця заховалася у міській забудові у вірменських кварталах Кам'янця на вул. Госпитальній. Казематна башта повинна була контролювати в’їзд до міста з боку Руської брами, який вів через Безіменні ворота у стіні Гловеровських та на вулицю Замкову. Башту збудували у 1667 році на перепаді двох терас, вона нагадувала форму приземленого циліндру.


У 1783-1790 роках комендант Кам'янецької фортеці Ян де Вітте провів її реконструкцію, включивши її до комплексу споруд Гауптвахти. Башта мала санітарно-технічні функції, простіше кажучи, була туалетом.


Її діаметр – 13,4 м, товщина стін –1,4 м, висота з боку майдану – 4, 5 м, а з протилежного північного боку – 11 м. Споруда має конусоподібний дах, а також прямокутну прибудову. Всередині її є стовб, у якому з нижнього, зараз засипаного ярусу, проходить до самого верху вентиляційний канал. По периметру стін на рівних відстанях розміщені віконні отвори, що нагадують бійниці, перекриті кам’яними перегородками трьохцентрового обрису. Є плита з білого каменю, розміщена на її стіні з датою її останньої реконструкції – 1783 рік. Згодом башту реконструювали ще й у 1963 році, свого часу її приміщення орендувала бавовняна фабрика.
LinkReply