?

Log in

No account? Create an account
Новгород-Сіверський - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Новгород-Сіверський [Oct. 13th, 2017|07:05 pm]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , ]

Новгород-Сіверський вражає і закохує в себе з першого погляду, як і більшість історичних містечок Чернігівщини. Місто має тисячолітню історію, яку тут описувати немає сенсу. На диво, тут зберіглася купа цікавих пам'яток минулих століть, серед яких Спасо-Преображенський монастир-фортеця, Успенський собор в стилі козацького бароко, Тріумфальна арка, торгові ряди і торгові склади, дерев'яна Микільська церква, ряд будівель ХІХ - початку ХХ століття. Все це доповнює історична одноповерхова садибна забудова (переважно - дерев'яна) та вражаючи краєвиди долини Десни. Щоб дістатися до Новгород-Сіверського, треба орієнтуватися на місто Шостка: поїзди з Києва їздять сюди 4 рази на добу. З Шостки до Новгорода можна доїхати маршруткою чи дизелем.


Найголовніша і найцікавіша пам'ятка Новгород-Сіверського - це, безумовно, Спасо-Преображенський монастир-фортеця. Їй присвячена окрема сторінка на сайті.


Між Спасо-Преображенським монастирем і історичним центром міста стоїть Тріумфальна арка, побудована у 1786 році на честь проїзду через місто імператриці Єкатерини II. Ймовірно автором проекту є архітектор Джакомо Кваренгі. Це єдиний на Чернігівщині зразок архітектури класицизму подібного типу.


Цегляна арка має один проїзд напівкруглої форми. Цю архітектурну споруду флангують пропорційні пілони з двоколонними портиками іонічного ордера, які несуть повний розкріпований антаблемент. Увінчує споруду горизонтальний розкріпований аттик.


Завершують колони капітелі з двома завитками.


На пілонах між колонами на овальних щитах розміщені герби міст, що входили до складу тодішнього Новгород-Сіверського намісництва - Мглин, Конотоп, Глухів, Кролевець, Сураж, Погар, Нове Місто, Стародуб, Сосниця, Короп.




Герб самого Новгорода-Сіверського знаходиться зверху арки у центрі в ліпному картуші.


Серце міста - колишня Торгова площа. В її околицях розташовано багато історичних будівель.


Найвідоміші з них - Торгові ряди, які збудовані протягом 1856-1861 років і складаються з двох корпусів - східного та західного.


Споруда зведені в стилі зрілого класицизму, з цегли, являє собою дві ідентичні за архітектурними формами прямокутні в плані будівлі. Західний корпус:




Східний корпус Торгових рядів:


Обидва корпуси і сьогодні використовуються за своїм призначенням – у будівлях розташовані численні крамниці, бутики, інші торгові точки та їх підсобні приміщення.




Напроти Торгових рядів знаходиться одноповерховий корпус Торгових складів, зведений на початку ХІХ століття в стилі класицизму.


Історична забудова Торгової площі:




Пам'ятник князю Ігорю на Торговій площі:


Будинок земства (кін. ХІХ ст.), в якому сьогодні перебуває міська рада:




Будівля колишнього готелю "Центральний" (1898 рік):






Колишній готель "Савой" (кін. ХІХ ст.):


Найцікавішу будівлю в околицях Торгової площі займає бібліотека:






Приклад одноповерхової садибної забудови в околицях Торгової площі:




Один з двориків в історичному середмісті:


В парі сотень метрів на північ від Торгової площі знаходиться історичний район "Окольне місто". Тут трапляються досить гарні приклади дерев'яних будинків:




У центрі "Окольного міста" розташований Успенський собор - чудовий приклад українського (козацького бароко):


Будівництво собору розпочалось у 1671 році за гетьмана Дем’яна Многогрішного, уродженця сусіднього Коропа, а у Новгороді-Сіверському в 1668 році на елекційній раді його було Сіверським гетьманом.


Вже на наступний рік від початку будівництва Дем'яна Многогрішного звинуватили в державній зраді, вивезли до Сибіру й ув'язнили в Іркутському острозі. Все ж будівництво храму було продовжено, хоча й з меншим ентузіазмом. Та в зв’язку з будівництвом Петербургу цар Пьотр І видав указ, яким забороняв кам’яне будівництво по всій країні.


Роботи відновились лише в 1721 р. після зняття заборони. Того ж року його було освячено під час правління гетьмана Данила Апостола.


Найгірше з храмом сталося 1820 року, коли замість чудових грушоподібних барочних бань з'явилися цибулеподібні, що значно зіпсувало мальовничий силует пам'ятки українського зодчества.




Але в цілому храм досить гармонійно вписується і історичний ландшафт Новгород-Сіверського:






Близько 800 метрів на північний захід віж Базарної площі є ще один історичний район міста - "Острог". Колись тут знаходився Новгород-Сіверський замок, а до наших днів дійшла дерев'яна Микільська церква і трохи історичної дерев'яної забудови.


Церква Миколая Угодника (Миколаївська, або Микільська) була побудована в 1764 р. дерев'яною, хрещатою в плані і одноверхою.


Гілки планувального хреста в ній для того, щоб підкреслити висоту середнього зрубу, зроблені низькими, приміщення в них перекриті підшивними стелями на різьблених сволоках.


До 2007 року церква виглядала автентичною і справді привабливою:


Але пізніше її зіпсували московські попи, одягнувши верхи в бляху на викрасивши дерево у жовто-коричневий колір:


Вид на церкву з Замкової гори:


Садибна дерев'яна забудова в історичному середмісті "Острог":






Поруч височіє Замкова гора - останець правого високого берега річки Десни з крутими схилами. Тут містився дитинець, резиденція новгород-сіверських князів XII–XII століть. Звідси 1185 року виступив у похід на половців князь Ігор Святославич.






Залишки валів дитинця:


Пам'ятник легендарному Бояну на Замковій горі - автору "Слова о полку Ігоревім":




Вид з Замкової гори на "Окольне місто" і Успенський собор:


Вид на "Острог":




Вид на долину Десни:








LinkReply

Comments:
[User Picture]From: terwik
2017-10-27 04:12 pm (UTC)
Пам'ятник князю Ігорю - а що в нього за баламбуца над головою?
(Reply) (Thread)