Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Звенячин

Село Звенячин (колишне Звіняче) – північні ворота Буковини, розташоване поруч із Хрещатиком. Для того, щоб сюди потрапити, треба від монастиря проїхати ґрунтовою дорогою через село до перехрестя із шосе Чернівці – Тернопіль і повернути праворуч. Майже зі перехрестям і починається Звенячин.

 

Головна дорога проходить через село по дну глибокого яру. Щоб оцінити всю красу місця варто піднятися від дороги на будь який уклін яру. Звідси у північному напрямку відкривається панорама села із церквою Різдва Богородиці – архітектурної пам’ятки державного значення, а далі за Дністром видніється тернопільський берег і місто Заліщики.






На південній околиці села поруч з дорогою за огорожею знаходиться багато кам’яних хрестів, порослих високою травою. Це – кладовище загиблих у 1915 – 1916 роках воїнів першої світової війни: 11830 солдат та офіцерів австро-угорської, російської та німецької армій. В центрі кладовища стоїть велика кам’яна стела, на якій великими буквами написано “PRO PATRIA” («За Батьківщину») та плити з іменами загиблих на назвою населених пунктів Буковини.




Через декілька сот метрів зліва привертає увагу стримана, але по-своєму велична оборонна церква Різдва Пресвятою Богородиці. Побудована вона у 1797 році, тридільна, одноглава з прямокутними бабинцем і навою та напівкруглою апсидою. Стіни прорізані високими арочними вікнами. В центрі над скатним дахом підвищується восьмигранний витягнутий барабан главки з пірамідальним завершенням.






На оборонний характер церкви вказує потужна квадратна двоярусна дзвіниця над бабинцем, яка більше нагадує оборонну дозорну башту. Поява церкви такого типу в Звенячині є не випадковим: скрізь село проходив важливий шлях з Галичини в Буковину з переправою через Дністер.






Тут, на місці колишньої переправи розташований високий автомобільний міст, що з’єднує Тернопільську на Чернівецьку області.





Можна спуститися до Дністра, пройти берегом і ознайомитися на околиці села з природною пам’яткою – печерою «Скитською». Печера знаходиться на уступі Хрещатинсько-Звенячинської стінки, її довжина складає 144 метри і відноситься вона до печер лабіринтового типу. Коридори печери висотою 3 – 5 метрів і шириною 1 – 2 метри переважно у вигляді тріщин. Це одна з не багатьох печер Буковини, щедро прикрашених гіпсовими кристалами.






Перед мостом обов’язково підніміться на один з розташованих поруч із дорогою схилів для того, щоб ще раз помилуватися видами красеня-Дністра та далекими горизонтами Поділля.






Вид на Хрещатинсткий монастир:

 


Дністер непогано виглядає і знизу:




Будиночки у Звенячині по-справжньому, по-буковинські симпатичні:




Ще раз подивіться на півня:

 
 
Tags: Буковина, Дністер, Звенячин, церкви
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 10 comments