Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Протовчанська паланка, частина І: Китайгород

З зеленої Буковини перенесемося майже на протилежний бік України – на Січеславщину (Дніпропетровщину).

Починаючи з 1767 року землі по течії рік Протовчі і Орілі займала Протовчанська паланка - адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового. На території паланки містилось близько тисячі зимівників та кількадесят великих козацьких слобод. Це – сучасні паоселення Петриківка, Китайгород, Могилів, Гречане, Галушківка, Студіївка, Шульгівка.

На території колишньої козацької паланки збереглися 4 пам’ятки архітектури національного значення (3 унікальні церкви в Китайгороді та 1 в Петриківці), а також безліч мальовничих хат-мазанок під солом’яними стріхами. Розбудовується музей-скансен «Козацький хутір».


Китайгород – одне з найцікавіших сіл Січеславщини. Над селом, оточеним сосновим лісом, підвищується гора Калитва (колишні назва – Замок) – невеликий гірський масив, утворений льодовиком наприкінці періоду останнього зледеніння.
Датою заснування Китайгорода вважається 1667 рік. Місцевість заселяється осілим українським населенням, вигнаним турками з задніпровських місцевостей. Вони будують форпост від турецьких та татарських набігів.

Пізніше – в середині XVIII століття на кошти козацької старшини в центрі села будується унікальний храмовий комплекс, якій не має аналогів в Україні. За чотири роки було збудовано відразу три церкви. При чому, що цікаво, поруч – факт, який важко пояснити. Традиціям українського храмового будівництва такі випадки не відомі.

Першою постала п’ятиглава Успенська церква у стилі бароко. Зведена вона в 1754 році січовиками з майбутньої Протовчанської паланки. Церква є тридільною із сильно розвинутими боковими ризалітами. Особливо виділяється високий барабан центрального куполу, завершений ліхтариком із главкою. Стіни прикрашені розкрепованими карнизами і пілястрами, вікна - різноманітними налічниками. У 1969-1973 роках у церкві проведені ремонтно-реставраційні роботи.

Через 2 роки, у 1756-му, поруч із Успенською звели Варваринську церкву – дзвіницю. Незважаючи на мініатюрність та на домінування центральної частини – нави, над якою підвищується масивний двоярусний восьмерик дзвіниці, храм все ж має маленький притвор і вівтарну частину. В храмі поєднано відразу декілька функцій – це і культова будівля, і дзвіниця, і оборонна башта.

Кажуть, що з дзвіниці відкривається красивий вид на інші храми комплексу та навколишню місцевість. Насолодитися цим виглядом поки що неможливо: дерев’яна драбина на неї прогнила. Проте церкву-дзвіницю почали «реставрувати»: вже обносять барабан блискучою «московською» позолотою.

Миколаївська церква-ротонда – найцікавіша з трьох. Стоїть трохи поодаль від Успенського та Варварівського храмів. Церква збудована у 1757 році і являє собою найбільш ранній і єдиний збережений на Наддніпрянщині зразок тетраконхового храму.

Над церквою-ротондою підвищується напівсферичний купол на високому барабані, увінчаний главкою. У барабані, на стінах та склепінні збереглися розписи XVIII століття. Стіни різноманітять пілястри, вікна обрамляють декоративні налічники.

Деякі історичні джерела стверджують, що новозбудовані храми освячував Київський митрополит Арсеній (Могилянський), який з 1757 по 1770 управляв ввіреною йому митрополією.



Tags: Дніпропетровщина, Китайгород, Протовчанська паланка, церкви
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 18 comments