?

Log in

No account? Create an account
БЕРЕЖАНИ, ч.4: Майдан Ринок - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

БЕРЕЖАНИ, ч.4: Майдан Ринок [Jan. 26th, 2010|09:00 am]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , ]

частина 1: Трохи історії і вечір над ставом
частина 2: Замок Синявських
частина 3: Парафіяльний костел

У 1530 році Бережани отримали Магдебурзьке право. Вже протягом чотирьох наступних років сформувалася планувальна структура Ринкового майдану, яка дійшла до наших днів. В її основу біло закладено німецьку схему побудови, де в середині чотирьохкутної площі знаходиться ратуша, а в різні боки розходяться радіальні вулиці.



Ще відтоді в центрі майдану стояла дерев’яна ратуша, що знаходилася в оточенні ремісничих майстерень, крамниць і торгівельних будинків. Всі споруди були дерев’яними: з лісами навколо Бережан тоді проблем не було.
Бережаны
Сучасне архітектурне обличчя площі Ринок формувалося наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття. На час спорудження нової кам’яної ратуші площа вже була оточена триповерховими житловими кам’яницями, на перших поверхах яких розміщувалися крамниці і склади.


У 1803 році в центрі Ринкового майдану на місці старої дерев’яної ратуші споруджують нову, кам’яну. У 1811 році до неї добудовують двоярусну годинникову вежу.

Ратушу споруджено у ранньокласичному стилі. Вона двоповерхова, квадратна у плані із внутрішнім двориком. На першому поверсі крім магістрату розташовувалися крамниці, а другий поверх до 1914 року займало приміщення гімназії. Серед її відомих учнів були Богдан Лепкий та Маркіян Шашкевич.

Внутрішній двір ратуші:


Всередині:

Сьогодні у приміщенні ратуші розташовано відразу три музеї: музей книги, музей репресованої церкви та музей Богдана Лепкого.

Гігантський градусник, що привертає увагу багатьох туристів, ймовірно, встановлено вже в часи совєтів. Свою функцію він вже давно не виконує, проте слугує житлом для горобців.

На західному боці майдану розташований головний храм міста – церква Святої Трійці. Відомо, що у 1626 році дерев’яна церква тут вже існувала, проте внаслідок неякісних будівельних робіт у 1748 році вона зруйнувалася. Того ж року тодішній власник Бережан Август Чарторийський розпочав будівництво нової мурованої церкви, яку вже у 1768 році добудували нові власники Любомирські.

Первісно храм мав готично-ренесансні форми, які було втрачено під час пізніших перебудов (1810, 1830, 1860 роки). До нашого часу дійшли лише фрагменти її давніх стін з характерними для середньовіччя підпорами. Сучасний вигляд церква отримала внаслідок останньої реставрації 1893 – 1903 років. Саме тоді збудували дві вежі і баню.

Церква Святої Трійці в Бережанах зберігає образ Римської Божої Матері, який подарував храму Папа Римській на початку XVII століття. Але найціннішою церковною реліквією є частина кістки руки Івана Хрестителя. Процитую статтю директора заповідника «Бережани» Богдана Тихого з «Галицької брами»:

“19 і 20 січня 2001 року, вперше після II світової війни, настоятель собору Пресвятої Трійці в Бережанах, отець-декан Іван Хрептак виставив для доступу вірних мощі Івана Хрестителя, що зберігаються в позолоченій шкатулці з віконцем для огляду.
Це частина кістки руки, якою Іван Хреститель хрестив Ісуса Христа в річці Йордан, оправлена в позолоту з написом грецькими буквами візантійського періоду: "Це чесного Предтечі Хрестителя Івана. Рік 7..." (Далі цифри нерозбірливі). Поруч стародавні печатки східних Патріархів та володарів, що засвідчують дану реліквію та пам''ятна грамота на воловій шкірі, датована значно пізніше, 1720 роком.
Про ці мощі згадує грецький письменник Теодор Дафнопать.
Святий Євангеліст Лука переніс їх із Севастії, де вони спочивали побіч гробу пророка Єлисея, до Антіохії.
Звідти їх перенесено до Константинополя, а потім дістались вони в руки волоського володаря Ієремії Могили.
У 1673 році господарева Пепричайкова подарувала їх бережанському шляхтичеві Сенявському до каплиці Бережанського замку.
Князь Август Чарторийський у 1715 році дарує їх храмові Св. Трійці. Єпископ Атанасій Шептицький за участю кількасот священиків і при великому здвигу народу, під залпи гармат і гаківниць, переніс мощі Івана Хрестителя з костелу Сенявських до головної церкви в Бережанах.
Тисячі побожних людей, що прибували з найдальших країв, у минулих століттях поклонялися святій реліквії. Пережили мощі дві світові війни та безбожну владу. Після другої світової війни вважалося, що вони зникли безслідно. В пошуках мощів взяв участь вже згадуваний отець-декан, тодішній депутат міської ради Іван Хрептак з ініціативи автора цієї статті, теж депутата міської ради.
У 2000 році мощі віднайдено заново. Виявлено, що вони були пограбовані: пропали деякі документи, печатки та діамантовий замок скриньки.
Отож, Бережани очікують візиту Архієпископа УГКЦ Любомира Гузара і приїзду великої кількості прочан”.



Сьогодні, як і раніше, Троїцька церква належить греко-католицькій громаді.
Апостоли Петро і Павло:

Ліпнина на фасаді:

Скульптура Христа на Ринковому Майдані:

Божа Матір з тильного боку церкви:
Бережаны


LinkReply