Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

БЕРЕЖАНИ, ч.8: Рай

частина 1: Трохи історії і вечір над ставом
частина 2: Замок Синявських
частина 3: Парафіяльний костел
частина 4: Площа Ринок
частина 5: Вулиця Вірменська
частина 6: Цікавинки середмістя
частина 7: Бернардинський монастир і панорами міста



У 1530 році Синявські отримали у власність Бережани і збудували замок. Пізніше, в двох кілометрах від міста магнати облаштували собі резиденцію. Місце вибрали по-справжньому райське: серед мальовничих опільських пагорбів в оточенні дрімучих лісів. І назва місцевості була і є відповідною – РАЙ.



Достеменно невідомо, коли Синявські збудували в Раю свій перший мисливський будиночок, але відомо, що він був дерев’яним, а від його багатства впадали у захват перші особи держав. Тут бували і московський імператор Петро І разом з Іваном Мазепою, і ватажок угорського антигабсбургзького повстання Ференц Ракоци, поети Богдан Лепкий і Маркіян Шашкевич, письменник Володимир Левицький.

А подивитися тут дійсно було на що. Гобелени, каміни, японську і китайську порцеляну Адам Микола Синявський замовляв у Парижі. Петро І, перебуваючи у Раю влітку 1707 року, був приголомшений архітектурною витонченістю будівлі та розкішшю її внутрішніх прикрас. З російським самодержцем, що прибув до Бережан оглянути замок (Синявський виступав у Північній війні на боці Росії та польського короля Августа ІІ проти шведів й іншого польського короля Станіслава Ліщинського), пов’язано, принаймні, дві легенди.


Найпопулярніша з них має навіть дві версії. Згідно першій з них, Петро І замислився трохи помститися Адаму Миколі Синявському за розкіш його літньої резиденції і зажадав, аби той влітку приїхав у замок на санях. Синявський не розгубився: йому вистелили дорогу з Бережан сіном і соломою, й сани летіли по ній, як по снігу.

Відповідно до другої версії Микола Адам з Петром І, напившись горілки, влаштували змагання: хто перший з них на санях домчить до Раю. Особливість такої гонки полягала у тому, що вона відбувалася влітку. Про те, хто першим здолав 7 кілометрів від центру Бережан до палацу в Раю, історія замовчує.

А друга легенда гласить, що одного разу Петру довелося тікати з мисливського палацу підземними ходами, рятуючись від противників «возз'єднання України з Росією».

Отже, повернемося до самого палацу. Новий кам’яний палац зведено на місці старого зруйнованого мисливського будинку у 1709 році. Як і зараз, тоді він мав майже квадратний план, проте мав чотири башточки по кутах, які були втрачені при наступних перебудовах. Після смерті останнього з Синявських, райський палац переходить у власність Чарторийських, а у 1778 році – до Любомирських. Після одруження Олександра Потоцького із донькою князя Станіслава Любомирського Олександрою, маєток в Раю переходить до Потоцьких.

У другій чверті ХІХ століття Потоцькі ініціюють перебудову палацу, який на той момент вже знаходився у занедбаному стані. Проект виконує архітектор Ян Рудський-Венжик і палац отримає нове, класичне обличчя. Ось як описує архітектуру відновленого палацу довідник «Пам’ятки містобудування і архітектури» (якщо щось не зрозумієте, я не винен):

Об'ємно-планувальна структура палацу підпорядкована одноосьовій центричній схемі... Мав характерний для цього стилю архітектурний декор, зокрема ажурний балкон на чавунних опорах і купольний зал на другому поверсі. Купол на восьмигранному світловому барабані захищався зовні балюстрадою.
Споруда двоповерхова, в плані наближається до квадрата. Південно-західний і північно-східний фасади були оформлені ідентично. Північно-західний - потрактовано стримано. Найбільш насичений декором південно-східний фасад, центральна частина якого має палладіанську композицію вікон з ліпними рельєфами. Будівля по периметру завершена антаблементом, карниз якого оформлений модульонами. Площини стін по нижньому поверху розкреслені лінійним рустом, по другому - розчленовані пілястрами або напівколонами дорічеського ордера. Шеліги віконних арок відмічені замковими каменями. Внутрішнє планування анфіладно-коридорне, частково змінене.


Маєтком в Раю Потоцькі володіли до смерті Якуба Потоцького. Палац дуже постраждав за часи обох світових воєн, а в 1952 році був відремонтований. З радянських часів і по сьогодні у палаці розташований дитячий санаторій. Оздоблення фасадів збереглося лише частково.


У 1760 році власники розбили навколо палацу розкішний парк з рідкісними породами дерев і чагарників та чотирма ставками. Сьогодні від парку майже нічого не залишилося. Залишки фонтану, помираючий дуб, пошкоджена брама складають сумні враження. А парк, між іншим, є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.


Під цим дубом відпочивав сам Богдан Хмельницький:

Брама:

При в’їзді до Раю з боку Бережан ліворуч від дороги побачимо невелику церкву, що більше нагадує костел-капличку. Це – церква Святої Покрови, зведена у 1885 році (за іншими даними – 1878 році) на кошти Якуба Собеського:


Tags: Бережани, Галичина, Опілля, Рай, Тернопілля, палаци, церкви
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 20 comments