| Comments: |
Якось вибралися в Пирогово на 8 березня. Погода була такою, як на фотографіях. Попали на залишки кулішу (їли, бо були голодні). Чоловік за кермом, а я напилась пива і бігала з сином по "Карпатах", заглядаючи у двори і вікна. Чоловік тим часом розважав маму (свекруху): вони прогулювались тихим кроком по доріжці, поки я з сином навколо них круги намотували. Як би там не було, а те 8 березня запам'яталося найбільше.
Так, відвідування Пирогова - це завжди свято! :) (Deleted comment)
дякую!
так, дійсно, до Пирогова навіть з Києва важко добиратися: спочатку - до Либідьської, потім - 40 хвилин у набитому тролейбусі, а потім ще й пішки... жах!
Щаслива бачити твої нові фотозвіти!
А щодо видаленого запису я б хотіла сказати таке (на майбутнє, само собою):
Хіба твої сумніви - це справа виїденого яйця?
Нащо зараз видаляти, щоб потім колись знову створювати.
Повір творчій натурі: це не останні твої сумніви та вагання. З точки зору культурного надбання вони не мають надвеликої цінності, але вони можуть мати цінність для тебе самого. Можливо колись (після видання книжки, наприклад, чи іншого успішного проекту) ти з ностальгією згадаєш всі ці труднощі, які довелося пройти. Бо саме вони роблять тебе сильнішим і ти розвиваєшся далі.
(якщо хочеш, можеш сховати цей комент)
Дякую!
Ні, Олю, я видалив його не тому, що "передумав", а тому, що вирішив, що подібні пости псують журнал і невілюють його спрямованість. А спрямованість його все ж таки краєзнавчо-пізнавально-мандрівнича :) І я дуже хочу, щоб вона такою й залишалася.
ой-ёй-ёй, можна подумать!
особливо гарно виглядає воно притрушене снігом.
так, сныжок як ретуш виглядає...
виявляється можна класно фоткати, незважаючи на таку депреснякову погоду!:)
Стосовно "класно" - це можна посперечатися: фоткі все ж таки сумні...
Гарно , а вулики мене просто повалили.
Дякую! В вулики такі і справді досі існують на Поліссі | |
