Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Нагоряни

Невелике село НАГОРЯНИ (перша згадка – 1425 рік, 0,45 тис. мешканців) належить до Грушівської сільської ради Кельменецького району. Тут знаходиться найцікавіший природний об’єкт Кельменеччини. На схід від села сама природа створила унікальну геологічну пам’ятку – Шишкові горби. І справді, тригрядовий ланцюг конусоподібних горбів, що підвищуються над високим берегом Дністра на 15 – 20 метрів здалеку нагадують шишки. Виникло це диво мільйони років тому, коли природні сили зруйнували бар’єрний риф у теплому морі, води якого плескалися на цьому місці.





Дністровський берег біля Нагорян – це нагромадження чудотворних скель, серед яких найяскравіше виділяються три з «людськими» назвами: «Дід», «Баба» та «Внучка». Подібна краса не могла не породити народні легенди, які й надали назви цим витворам природи. Одна така легенда розповідає про сумну історію кохання багатої вродливої дівчини з Нагорян та бідного сільського хлопця. Як і водилося, престарілі батьки дівчини були проти такого нерівного шлюбу, тим більш що до красуні сватався господар Нагорян. Щоб прибрати «конкурента», багатій відправив коханого дівчини на небезпечну роботу – сплавляти ліс по Дністру, де той загинув. Дівчина ж покінчила із собою, кинувшись у ріку з найвищої скелі…




Не пожалкуйте час у й палива для того, щоб оглянути дністровські береги Кельменеччини з протилежного, подільського боку. Щоб пробачити цю красу, треба через Кам’янець-Подільський дістатися села Врублівці і проїхатися від нього на південь ще на пару кілометрів. На протилежному боці – Нагоряни. Саме звідси Шишкові горби та численні кам’яні брили, можна побачити у повній красі!


Маленьке село Нагоряни є центром народного килимарства всієї Буковини. Тут діє єдиний в області музей килимарства, початок якого сягає 30-х років ХХ століття. Тоді мешканець села Андрій Китайгородський відкрив у Нагорянах сукнобійню. Сьогодні оберегом садибу-музею є Вікторія Кітайгородська, яка донесла скрізь все життя до наших днів багато таємниць створення узорчастих килимів.




Хата пані Вікторії – справжній етнографічний музей:




За допомогою цього верстату пані Вікторія творить справжні дива:


В центрі села знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці (1938 рік):


У ГРУШІВЦЯХ (перша згадка – 1559 рік, 1,2 тис. мешканців) зберігся мальовничий парк – місцева пам’ятка садово-паркового мистецтва. Парк, що мав назву «Панський сад» заклав у позаминулому столітті пан Чорний. Тут ще можна зустріти рідкісні дерева, зокрема лже-апельсин та явір український, а також залишки паркової архітектури.


Грушівці закінчуються, і ґрунтова дорога веде уздовж дністровської луки до хутору Мар’янівка. На півдороги до Мар’янівки в найвужчому місці луки в урочищі Вал збереглися залишки валу, який в народі називають Траяновим, або Турецьким. Вал має довжину понад 600 метрів, висоту – до півтора метри і ширину – до 10 метрів. Поруч – залишки рову до 1 метри завглибшки та 10 метрів завширшки. До дністровських берегів вал не доходить, впираючись у природні перешкоди: з одного боку – у болото та кам’яні брили, з іншого – у глибокий яр.


Так виглядають Шишкові горби з валів:

Tags: Бесарабія, Буковина, Дністер, Нагоряни, Церкви, дендропарк, музеї
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 13 comments