Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Жванець

Село ЖВАНЕЦЬ (Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.) лежить в неймовірно гарному місці при впадінні до Дністра річки Жванчик. Так, де Жванчик своїми закрутами утворює високий мис, стоять мальовничі залишки старого замку, про які, нажаль, знають далеко не всі, хто приїхав в цей край оглянути знамениті Кам’янецьку та Хотинську фортеці. Коли я вперше потрапив сюди 3 роки тому, таксист, який віз нас з Кам’янця до Хотина і в зворотному напрямку, гадки не мав про якійсь там замок у Жванці. Тоді я його так і не побачив. Проте, виправив цю помилку у минулому році та ще раз у поточному. Хоча з погодою було не дуже, що й відобразилося на якості фото. Прийдеться їхати ще раз :)





Вперше Жванець згадується у 1431 році. Тоді польський король Ягайло подарував його за військові заслуги якомусь Свичку з Ленчина. Перші муровані фортифікації з’явилися тут у XV столітті, коли Жванець отримав у власність кам’янецький біскуп Федір Бучацький, а пізніше – Федір Язловецький. Після його смерті у його брат Михайло Язловецький, який володів поселенням з 1450 року, продовжив будувати укріплення, в результаті чого в останній треті XV століття на високому мисі Жванчика сформувався п’ятибаштовий замок. Першої перебудови (а фактично, модернізації) він зазнав вже у наступному столітті при нових власниках Срочинських.


Наприкінці XVI століття Жванець отримує у власність кам’янецький староста і генерал Подільських земель Валентій-Олександр Калиновський. Він реконструює укріплення з орієнтацію на нові досягнення військового мистецтва. А, фактично, зводить новий замок. Між баштами було споруджено три ескарпових стіни, перероблено дві наріжні вежі, а головну північну башту доповнено ще одним, четвертим ярусом зі стрільницями.


Під час Хотинської війни 1621 року замок був трохи поруйнований. Після знаменитої битви під Хотином тут певний час стояв станом королевич Владислав разом із тоді вже пораненим гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Після цього його відновлює Станіслав Лянцкоронський, у власність якого Жванець потрапив у 1626 році. У 1646 році король Владислав IV надає Жванцю герб та Магдебурзьке право із дозволом на проведення 4 ярмарків на рік i базарів по понеділках.


У 1653 році замок руйнується під час запеклих боїв козаків Богдана Хмельницького із військами польського короля Яна Казимира. Саме з Жванця наступного року Хмельницький вирішить до Переяслава на зустріч з боярином Бутурліном, і вирішить долю України на найближчі три століття…


У 1672 році Жванець без бою здали туркам. Піж владою Османської Порти поселення перебуває до 1699 року, коли між Польщею і Туреччиною було складено Карловицький мир. За 27 років турецького панування Жванець двічі відбивався у турків військом короля Яна Собєського, але втримати його не вдалося. З 1699 року Жванець – знов власність магнатів Лянцкоронських, які перебудовують замок під житло. Фортеця і містечко дуже постраждали під час хазяйнування у Жванці у 1769 році Барських конфедератів. Замок було зруйновано, а навколишні будинки – спалено.



Після другого поділу Польщі у 1793 році Жванець відходить до Російської імперії, але вже на початку наступного століття з розвитком артилерії замок втрачає оборонне значення і занепадає. Тоді власниками замку були Скоповські, пізніше – Йордани, а з 1830 року – Комари. У 1844 році замок викупив російський уряд, маючи плани побудови на цьому стратегічному місці потужної фортеці. Але плани залишилися нереалізованими, і з тих пір замок продовжує занепадати.


Найкраще збережена північна п'ятигранна вежа. Її чотири сторони, довжиною кожна 9 м, стоять на крутому схилі, п'ята, довжиною 7,5 м, виходить на майданчик двору. Товщина стін у першому ярусі 2 м. Кожен ярус мав самостійні входи. Бійниці двох нижніх ярусів з прямокутними світловими отворами.


Найкращий вид на фортецю відкривається з протилежного боку Жванчика (звичайно, якщо сонце на заважає :)):


В самому центрі села при дорозі розташований вірменський костел Непорочного Зачаття Діви Марії. Ймовірно, він веде свій відлік з 1699 року, коли з дозволу власників Лянцкоронських до Жванця прибули вірмени з сусіднього Кам’янця. Відома дослідниця архітектури Поділля Євгенія Пламеницька у своїй статті «Малодосліджені фортифікації містечка Жванця на Поділлі» пише, що вірменський костел був частиною «маленької стародавньої вірменської фортеці», час будівництва якої є невідомим. І дійсно, храм і сьогодні оточений оборонним кам’яним муром з двома брамами, що колись мали стрільниці.


У 1769 році костел спалили Барські конфедерати, а протягом 1782 – 1786 років храм було відбудовано. В кінці XIX століття він використовувався, як католицький парафіяльний костел. Всередині якого знаходилася ікона Св. Каєтана, привезена у 1786 році з польського Замостя. Храм у бароковому стилі, складається з однієї нави, двох бічних екседр і замкненої апсиди. На фасаді привертають увагу різьблені композиції, виконані у барочно-ренесансних традиціях.






Річка Жванчик:

Tags: Жванець, Поділля, Хмельниччина, замки, костели
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 38 comments