?

Log in

No account? Create an account
Нижанковичі - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Нижанковичі [Apr. 17th, 2011|04:34 pm]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , ]

Містечко Нижанковичі (Старосамбірський р-н) лежить на самому кордоні з Польщею. З львівською автостанції № 8 (біля залізничного Двірця) сюди о 7.00 годині відправляється бусик. Увага! Бус забивається так, що люди лежать навіть на колінах у них, хто сидить. Забита і кабіна водія, а разом з ним на сидінні сидить дівчина, яка не влізла у двері. Це все задоволення продовжується 3 години. І ще, якщо дійсно захочете їхати, то місце в автобусі треба займати принаймні о 6.30. В іншому випадку ви або будети їхати всю дорогу рачки, або взагалі нікуди не поїдете.

Ну і головне: містечко знаходиться у прикордонній смузі. Треба мати при собі паспорт. Проте, наявність паспорта (чи, навіть крутого посвідчення, як у мене) не врятує вас від тимчасового затримання прикордонниками. Але про це пізніше.

І якщо все ж таки ви перебороли всі перешкоди на шляху до мрії, Нижанковичі подарують вам незабутні години щастя з великим "набором краєзнавця": ратуша, палац, костел, оборонна церква, цвинтар, каплички і стара міська забудова.



Перші писемні згадки про містечко Краснополе (Краснопіль) - саме так колись йменувалися Нижанковичі, датуються 1377 - 1378. У 1431 році поселення отримало статус міста з польським правом, а у 1448 році польський король Казимир Ягайлович, посилаючись на попередні привілеї, перевів місто на Магдебурзьке право. У 1251 році він заснував римо-католицьку парафію та надав дозвіл на будівництво костелу.


Оскільки замку в Нижанковичах не існувало, його роль відігравав оборонний костел, який захищав місцевих мешканців від різноманітних зайд: татар, молдаван, турків. Крім татар, які зруйнували місто у 1524 та 1624 роках, місто грабували перемишльський староста Томаш Дрогойовський у 1601 році, власник сусіднього Добромиля Ян Щасний Гербурт у 1607 році та Юрій II Ракоці у 1657 році. У 1540 році костел було відбудовано після татарських нападів і освячено під титулом Пресвятої Трійці, Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, свв. Мартина, Миколая і Варвари.


Протокол візитації 1646 року Павла П'ясецького свідчить про те, що храм було відбудовано мешканцями міста і на той час його територія разом з плебанією була обведена валом. Про охоронний характер храму свідчили бійниці, які розміщувалися на другому ярусі південної прибудови у вівтарній частині, і яки на даний час замуровані. У 1730 році відремонтований храм освятив перемишльський єписков-помічник Андрій Пруський, а наприкінці ХІХ - початку ХХ століття храм відремонтували та добудували під керівництвом пароха Адама Пенкося. У 1910 році збудовано високу дзвіницю.


Пошкоджений під час Першої світової війни костел було відразу ж відбудовано. У 1932 - 1933 роки храм ремонтували за пароха Михайла Поправського. Після 1945 року костел перетворили на зерносховище, потім - на спортивний зал. Повернули святиню віруючим у 1989 році, а у 1991 році храм відкрили за участю єпископа-помічника Рафаїла Керницького. Протягом 1992 - 1994 років костел відремонтували а у 2007 році оголосили санктуарієм Пресвятої Діви Марії.


Перша церква в Нижанковичах була вже у 1473 році. Існуючий оборонний храм Пресвятої Трійці збудовано у XVI столітті (за деякими даними - у XV столітті). Церква - дуже цікавий твір галицької архітектури: має кам'яну основу і дерев'яні наметові верхи. Верхи над навою і бабинцем мають по два заломи і завершуються цибулястими банями на низьких восьмериках. Здалеку видається, що бані вкриті дерев'яним ґонтом, але це ілюзія: під ґонт стилізувалася стара поржавіла бляха. Маленька баня вінчає і вівтарну частину.


Найцікавішою частиною храму є бабинець. З заходу від оточений дерев'яним опасанням на різьблених стовпчиках, а з півдня та півночі - вузькими оббудований мурованими добудовами до первісних наріжних контрфорсів нави. Другий ярус є дерев'яним і побудований у вигляді аркади-галереї, традиційної для народного дерев'яного зодчества Галичини.


Поруч з храмом - висока дерев'яна дзвіниця.


Серце містечка - побудована у 1759 році ратуша. Це, напевне, одна з найбільш неординарних ратуш в Україні. Її основа - це одноповерхова, майже квадратна в плані будівля. Вона майже не має декору. Серед маленький прикрас - тільки лтштви вікон і протягнутий на їх рівні вузенький фриз, що залишився лише частково.


А основна фішка ратуші - шпиль, увінчаний фігурою оленя в натуральну величину - елементом гербу Нижанковичів. Напевно, олень мав виконувати функцію флюгера. Та, на жаль, ні ратуша, ні олень своїх функцій вже давно не виконують. До Другої світової війни у ратуші дійсно містився магістрат і пожежна частина. Після війни тут встигли побувати і бригада швидкої допомоги, і аптека, і дизель-електростанція. З 1960-х років у колишньому магістраті розміщувався З початку 1960-х рр. приміщення ратуші переобладнали на гуртожиток Нижанковицького професійно-технічного училища. А зараз будівля порожня і руйнується на очах.


А олень... У 1980-х роках його вже зносило разом з вежею буревієм, після чого ці елементи ратуші відновили. Та на сьогоднішній день в оленя вже згнила задня частина. На жаль, надії на відновлення ратуші мало. Є лише невелике сподівання на обіцяний владою перехід "Нижанковичі - Мальговіце" під ЄВРО-2012 та на те, що він стане хоча б маленьким поштовхом до того, що містечко з його пам'ятками не вмре.


Поруч з ратушею завершено будівництво храму Святого Священомученика. Йосафата Полоцького:


За храмом - будинок народного дому "Просвіта".


На рік побудови храму вкаже флюгер:


За старою оборонною церквою Св. Трійці - стара вілла, в якій зараз знаходиться дитячий садочок:


Кам'яниці на колишньому Ринку:
H8GFq.jpg



Від центру на південь дорога веде до колишнього передмістя Вигадів. Колись це було окреме поселення, в якому стояли корчми і заїжджі двори, вигідно розташовані (звідси й назва) при дорозі до Нижанковичів. По дорозі на Вигадів є ще декілька цікавих старих споруд.
Загальноосвітня школа:


Пошта (колишня вілла з кельтським хрестом на фронтоні):


Капличка у Вигадові:
z7J4L.jpg

Ви думаєте це все? Ні, помиляєтесь! Друга частина розповіді про Нижанковичі - завтра!
LinkReply

Comments:
[User Picture]From: rbrechko
2011-04-17 09:30 pm (UTC)
А де ти побачив контрфорси на Троїцькій церкві?
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2011-04-18 05:40 am (UTC)
"оббудований мурованими добудовами до первісних наріжних контрфорсів нави" - не видно вже контрфорсів :((
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: haidamac
2011-04-18 06:35 pm (UTC)
кругом пишуть, що ратуша 19 ст., звідки взяв, що 1759 р. Занадто простенько для тих часів виглядає :)
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2011-04-18 08:08 pm (UTC)
Навіть та ж сама Вікіпедія (про ратушу там є стаття)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: haidamac
2011-04-18 08:09 pm (UTC)
ну, Вікіпєдія не джерело. Я там теж можу багато чого написати :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2011-04-18 08:13 pm (UTC)
+ історія міста на сайті Добромиля.

+ ще джерело: "Ратуша збудована у 1759 р. [ІМСЛьв]."
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: haidamac
2011-04-18 08:19 pm (UTC)
Ну а ПГА пише 19 ст. В реєстрах була 19 ст.
ну не виглядає вона на 18 ст.
у 1759 р. могла попередниця бути, чи грунтовно перебудовувалася
А те, що на сайтах пишуть... Про моє рідне місто починаючи з Вікіпедії, і закінчуючи купою путівників - всі відносять до періоду Київської Русі (і все від Похилевича тягнеться, бо то він перший наче як версію висунув). На днях от дискутував з Жарких. Каже, що південніше Росі у КР взагалі не було постійних поселень (Тмутаракань нє в счьот :) )
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2011-04-18 08:41 pm (UTC)
Все може бути. Але, погодься, що версія з 1759 привабливіше :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: haidamac
2011-04-18 08:57 pm (UTC)
до Р.Х. :)))
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2011-04-18 08:59 pm (UTC)
до Р.Х. - то олень :)
(Reply) (Parent) (Thread)