November 12th, 2009

Верхні Синівці

На південний схід від Тереблече біля самого кордону знаходиться село Верхні Синівці. Тут, навіть, телефон ловить лише румунських операторів.
PxIYB.jpg
Територія Глибоцького і сусіднього, Герцаївського, районів багата на старовинні пам’ятки культової архітектури. Саме в селах цих двох районів розташовані найстаріші на Буковині архаїчні дерев’яні церкви «хатнього» типу та ряд цінних пам’яток кам’яного зодчества.

Collapse )

ГОРЕЧА

Східна чернівецька околиця Гореча вперше згадується у документах на початку XVIII століття. Тоді, у 1718 році начальник прикордонної варти і митної служби (або, як казали тоді «великий капітан Чернівців і Кіцманя») М.Замфір придбав собі у власність «луг, званий Горечим». Первісна назва «Горече» скоріш за все означало «згар», тобто згоріле, випалене місце.
IMG_7169

Власне, Горече об’єднувало під своєю назвою два поселення. Перше з них – Старе Горече (також згадується під назвами «Гореце», «Хорече»), напевне, виникло ще до застуванням монастиря. В австрійський і румунський періоди мало назву «Міська Гореча» (Stadtisch-Horecza – нім., Horecea Urban – рум.). Остання назва трансформувалася в сучасну – Гарячий Урбан. Ця околиця Чернівців, розташована в кінці вулиці Руській носіть так назву і понині.
Друга Гореча виникла орієнтовно у 1712 році разом із заснуванням скиту. У 1730 році за вказівкою митрополита Молдавського і Сучавського Антонія монахи будують дерев’яну церкву та келії. Так, навколо монастиря виникає поселення під назвою Люди-Горече (тобто «люди, піддані монастиря Горече»), перша згадка про яке датується 1737 роком. Пізніше, у 1746 році вже відомий нам капітан Замір дарує придбані ним у 1718 році землі над Прутом монастирю Горече.

Collapse )