January 18th, 2010

Перший і останній (для мене) тур виборів



Сенсацій на цих виборах для мене було лише дві.

По-перше, я звичайно знав, що відсоток хохлів і малоросів серед мешканців України великий, але не здогадувався що він настільки високий. Підтримка лідерів комуно-кримінально-олігархічних кланів, які 18 років нищать українську державу, дійсно вражає. Але мене більше здивувало те, що «по-друге».

А, по-друге, найбільше моє розчарування на цих виборах, це – ГАЛИЧАНЕ. Вдумайтесь, половина (а по деяку і більше) мешканців Львівщини, Франківщини, Тернопілля і Волині , які завжди вважали себе носіями української національної ідеї, називали себе «українціями, «націоналістами» і «бандерівцями», проголосували за неукраїнців! Де ваша совість, галичане? Що чужинці Григян-Капетельман та иерусалимсько-буковинский козачок вам ближче ніж українці Ющенко, Тягнибок і Гриценко?

Розумію, що всі боялися, що «зек буде президентом». Та він і так їм буде, тому що саме на такого «лідера» ми і заслуговуємо. І так буде, поки ми залишатимемось стадом баранів і не перетворимося на націю.

Тепер про приємне. Незважаючи на начебто невеликий результат Тягнибока на президентських виборах для мене і для Дніпропетровської «Свободи» ці вибори – велика перемога.

По-перше, наша область – на восьмому (але, думаю, що буде на сьомому) місці по кількості проголосувавших за нашого кандидата.

По-друге, ми набрали по області в 2,5 рази більше голосів, ніж на минулих виборах.

По-третє, протягом передвиборчої компанії ми збільшили нашу команду з 15-20 до 1200 людей.

По-четверте, про прорвали інформаційну блокаду і донесли нашу ідеологію до мешканців усіх міст і районів Дніпропетровщини.

По-п’яте, ми відпрацювали схему роботи на наступні парламентські і місцеві вибори, побачили свою плюси і мінуси, над якими будемо працювати.


Отже, вибори, що відбулися – це для нас чергова сходинка наших українських перемог!
Слава Україні!