February 4th, 2010

Depeche Mode і засніжені замки Тернопілля


Завтра разом із друзями від’їжджаю на Тернопілля та Південну Волинь – дивитися засніжені замки. Невже, нарешті, збудеться моя мрія?! Дай Бог!

А після – їду до Києва на концерт Depeche Mode. Про це трохи докладніше. Перший раз в житті їду на Depeche Mode не як на свято життя, про яке мріяв роками, а як на звичайний протокольний захід. Нажаль, київський концерт гурту в рамках світового турне Tour Of Universe – не те, чого я чекав з часів останньої зустрічі з ними в Істанбулі. На сьогоднішніх концертах Depeche Mode не виконують жодної пісні-сюрпризу!

Пам’ятаю Halo, Waiting For The Night, Sister Of Night, Clean, Black Celebration 2001 року в Москві, акустичний мікс з Policy Of Truth, ETS і Just Can’t Get Enough у виконання Дейва у Пітері і Києві у 2003.
Пам’ятаю, як перший раз в житті вживу побачив і почув World In My Eyes, Behind The Wheel, Shake The Disease, Everything Counts, Just Can’t Get Enough у Санкт-Петербурзі у 2006-му.
А про Doesn’t Matter Two, Leave in Silence i Photographic в Істанбулі того ж року я ніколи в житті і мріяти не міг!.

А що сьогодні? 2010 рік. Київ. Depeche Mode не виконає жодного ексклюзива. Стандартний набір заїжджених хитів-синглів. Все, що будуть співати - все це я вже чув і не один раз. А окремі речі, такі як PJ, IFU, NLMDA я вже чути не можу! А до речі, на цьому турі співали Strangelove, Master And Servant, Fly On The Windscreen – та, про що я усе життя мріяв! А потім – чомусь взяли і виключили! Ну звичайно, бездарні Miles Away чи Hole To Feed фанам буде приємніше чути… Тьху!!!

Отже, констатую, що іду на концерт DM без особливого задоволення. Відвідання Кременця чи Збараж для мене буде значно більшою подією, ніж перфоманс у «Палаці спорту». Навіть, якщо він і не відбудеться через політичні чи інші події, я не розстроюсь…