Andy_Travel-UA

До переліку моїх найулюбленіших міст з зими цього року впевнено вторгнувся Кременець – старовинне містечко на волинському Тернопіллі, відоме з 1064 року. Кременець зачаровує відразу. Навіть, якщо з неба його покривають майже чорні хмари, а вулиці вкриті товстенним шаром неприбраного снігу. Крім багато чисельних архітектурних пам’яток, більшість з яких видно з центральної вулиці містечка, шарму Кременцю надає його розташування у звивистій долині посеред Кременецьких гір.

Докладно про Кременець та його пам’ятки можна почитати ТУТ, ТУТ і ТУТ. Я ж пропоную невелику фотопрогулянку зимовим містечком.

( Collapse )

частина 1: Єзуїтський колегіум і північна частина міста

Нажаль, сьогодні мало що залишилося від колишньої величі Кременецького замку. Але його мальовничі раїни на вершині гори Бона й досі справляють враження могутності й неприступності.

У джерелах XVII ст. замок згадується у 1064 році, коли боярин з роду Денисків-Мокошеїв гербу Вукри добровільно віддав його польському королю Болеславові Сміливому. В Іпатьєвському літопису замок згадується у ХІІІ ст. Відомо, що у 1226 році він витримав облогу військ угорського королевича Андрія. Згодом, у 1240 році, під його стінами зазнав невдачі хан Батий, а 1255 р. - баскак Куремса. Лише 1261 році Бурундай змусив волинських князів зруйнувати укріплення своїх міст, зокрема й Кременця. Найімовірніше, що тодішні укріплення були дерев’яними.

( Collapse )