June 15th, 2010

Лужани

За Мамаївцями відразу починається містечко ЛУЖАНИ (4,9 тис. мешканців) - ,без перебільшення, одне з найцікавіших місць Буковини. Про дату заснування населеного пункту вчені ведуть суперечки і в наші дні. Офіційною датою вважається 7 жовтня 1453 року. Саме в цей день боярин Федір Вітольд придбав Лужани у Костя Вранича – сина Драгомира Вранича, боярина воєводи Олександра Доброго за 400 турецьких золотих, про що свідчить господарська грамота.

Головна визначна пам’ятка Лужан – найстаріша на Буковині архаїчна Вознесенська церква. Щоб її побачити, треба не доїжджаючи до центра звернути праворуч біля корпусів спиртозаводу на місцеву дорогу у бік Кіцмані. За залізничним переїздом проїжджаємо скрізь парк, за яким поруч з новим храмом-велетнем рожевого кольору побачимо скромну церківку з дерев’яною дзвіницю.

Collapse )

Шипинці

За Лужанами на північ від дороги лежить один з найстаріших населених пунктів Буковини – село ШИПИНЦІ (3,1 тис. мешканців). Чернівецький краєзнавець Іван Снігур у своїй книжці «Мої мандрівки по Буковині» розповідає легенду про виникнення назви села. Шипинці оточені мочарами та невеликими озерцями, які утворилися внаслідок танення снігів та сильних дощів. Ці водойми не висихали навіть у літню спеку, а вода нагрівалася так, що озерця аж шипіли. Одним з таких мочар має назву Кругле болото. Кажуть, що воно не має дна, а на його місці у давні часи існувало поселення, розпутні мешканці якого навіть у Великодній піст справляли забави і пили вино. За це село разом із його мешканцями поглинуло бездонне озеро. Жителі Шипинців вірять, що прийде час, коли озеро зникне, а село винирне.

Collapse )