June 29th, 2010

Полтава

Вчора були в Полтаві. Хоча в дитинстві я був там двічі, відкривати її для себе почав лише зараз. Полтава, як майже будь-яке українське місто, неповторна. Звичайно, враження двома словами не опишеш. Вони, безумовно, позитивні. Незважаючи на лише двогодинну відстань від Дніпропетровська, відмінність відчувається, і значно. Настрій псувала хіба що спека: літо все ж таки не найкращій час для подорожей.





Розповіді про Полтаву – попереду (тільки не питайте, коли), а сьогодні – невелика підбірка зображень міста на старих поштівочках.

Collapse )

Цурень

В селі ЦУРЕНЬ (Герцаїівський район, 0,9 тис. мешканців). До 1918 року тут знаходилася митниця та пропускний пункт на кордоні Австрійської імперії та Румунії. Сьогодні це румунське поселення, відоме промисловим підприємством «Євро-Свинка». Раніше ж воно славилося не лише митницею, але й своєю архаїчною дерев’яною церквою «хатнього» типу. Сьогодні церква архангелів Михаїла та Гавриїла присутня в реєстрі архітектурних пам’яток України державного значення, але від її автентичності не залишилося й сліду. Зведена у 1796 році як дерев’яна, у радянський період церква була варварські перебудована: всі її стіни були потиньковані штукатуркою, а до бабинця прибудовано притвор, якій своєю висотою ніяк не гармонує з храмом. Остаточно спотворила вигляд церкви блискуча бляха, яка замінила ґонт.


Collapse )