November 25th, 2010

Панівці


Це зовсім поруч з Кам’янцем: якихось 5 – 7 кілометрів. Якщо вже приїхали до столиці Поділля, то у Панівці треба з’їздити обов’язково! Можна бусіком, яких ходить сюди декілька раз на день, або пішки. Що дивитися? Руїни замку Потоцьких та залишки споруд кальвіністів, для яких Панівці були притулком у кінці XVI – на початку XVII століття: колегіуму і кірхи. А ще, недобудований залізничний міст-примару, пілони якого піднімається над каньйоном Смотрича. Ну і, звичайно, сам каньйон і навколишні сільські ландшафти. Особливо заворожуюче це все виглядає зранку і в осінньому тумані.

Сучасне село Панівці утворилося у 1967 році шляхом об’єднання двох сіл: Верхніх і Нижніх Панівці. А перша згадка про Верхні (Старі або Муровані) Панівці міститься в дозволі польського короля Казимира Ягелончика стягувати десятину на користь кам’янецьких біскупів від 1460 року. Мабуть, тоді вже поселення мало свої укріплення. Без них будь-яке подільське село не могло б існувати: Поділля на той момент було постійною ареною війн з татарами.
 

Collapse )