November 26th, 2010

Чорнокозинці

Це був мій другий візит у Чорнокозинці за останні півроку. Сюди ми йшли пішки з Кудринців з pilepina. Йшли пішки, по єдиний «зручний автобус» з Кам’янця вирушає о 13.00 і відразу ж о 14.25 повертається назад. Власне, йти з Кудринців пішки не смертельно, навіть приємно. Надзбручанські краєвиди тут гарді (як і скрізь на колишньому кордоні двох імперій). Особливо добре, якщо є навігатор. З навігатором – десь 2 – 2,5 години. Без нього, напевне, довше :) Тільки майте на увазі, що якщо спізнитесь на автобус, повернутися буде проблематично: Чорнокозинці – тупиковий пункт ґрунтовки, ще автівки – досить нечасте явище.

Поселення Чорнокозинці вперше згадується у 1467 році, як власність Кам’янецької катедри і укріплене містечко. Проте деякі історики, зокрема Пржездецький, вважають, що замок в Чорнокозинцях був збудований ще за часів князів Коріатовичів у другій половині XIV століття. Поселення лежало на Волоському шляху, татарські набіги були регулярними, то ж потреба у замку тут була завжди. А де ж йому ще з’явитися, як не на високій горі над Збручем, оточеної з двох боків проваллями?

Collapse )