October 19th, 2011

Осіннє Поділля-2011

Упродовж цілого року я з нетерпінням чекаю середини жовтня, щоб подарувати собі традиційний подарунок – Подільську осінь. Важко пояснити чому саме, але саме на Поділлі золота пора презентує себе найяскравіше. Може причина тому – вкриті деревами круті схили подільських річок, може руїни замків, які на їх фоні виглядають немов кораблики, що пливуть по жовтогарячих морях. А ще причина – тут осінь пахне по-особливому: свій неповторний запах має і вода, і повітря, і, навіть, замкове каміння.

В цьому році я традиційно розпочав осінню мандрівку півднем Хмельниччини. Хотів відвідати цікаві місця, де ще ніколи не був (Маліївці, Зіньків, Адамівка) та ті, без яких жодна мої подільські поїздки, як правило, не обходяться (Кам’янець, Сатанів, Сутківці). Ніякого маршруту я не планував, головну роль грав випадок. Квитків з Києва ні до Кам’янця, ні до Чорткова не було, тому єдиним виходом було взяти квиток до Ярмолинців на поїзд зі смішною назвою «Київ – Гусятин» (два вагони цього поїзда чіпляються до поїзда «Київ – Кам’янець»).

Collapse )

дивіться також:
Осіннє Поділля-2010