December 6th, 2011

Виноградів

Чудовим продовженням знайомства із Закарпаттям після Хуста був Виноградів (колишні назви Угоча, Севлюш). Він ще більш колоритний за Хуст. Додаткового колориту йому надають угорці, яких тут набагато більше, ніж в Хусті, а також місцеві роми (цигане), яких у Виноградівському районі більше, ніж у інших районах Закарпаття. А от "затишним" Виноградів ніяк не назвеш: життя тут енергійно кипить, на вулицях багато людей, місто фактично живе життям обласного центру, хоча і населяє його всього 25 тис. мешканців.

Незважаючи на попереднє уявлення про Виноградів, як маленьке містечко, де все цікаве знаходиться поруч, місто реально велике! Пам'ятки розкидані, а щоб подивитися все, треба витратити чи не половину дня. А дивитися є що: руїни замку Канків, найстаріший на Закарпатті бароковий палац Перені, декілька храмів, шпилі яких достають до самого неба, а також багато цікавої міської забудови кінця ХІХ - початку ХХ ст. Щоб доповнити уяву про масштаби Виноградова, скажу, що нам двічі довелося користуватися послугами таксі (хоча таксі я, як правило, принципово не використовую).


Collapse )