Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Берегово

Закарпаття - регіон, який найбільше відрізняється від інших історичних регіонів України. Тут - самісінький закордон, який проявляється в багатьох позитивних моментах: тут краще дороги, охайніше хатинки, чистіше на вулицях. Є і інші атрибути закордону: надписи іноземною мовою, прапори іншої держави. Отже, якщо не маєте шенгену і багато грошей, а хочете побачити Європу - сміливо їдьте в Закарпаття. "Найзакордонніше" місто Закарпаття - це, безумовно, Берегово (або Берегсас, як кажуть місцеві мешканці).

В Берегово живуть, переважно, угорці. Тому мова спілкування у місті - угорська. На запитання українських туристів дехто з мешканців зможе відповісти російською, а от з державною мовою тут не склалося... Угорщина тут проявляється і в вінках з угорськими прапорцями на пам'ятниках, і в надписах на угорській мові, що дублюють надписи українською, і угорських прапорах, які висять поруч з українськими, і у неофіційному місцевому часі.


Сьогодні я не буду витрачати часу на опис історії міста. Вона є дуже насиченою і, місцями, суперечливою. По-різному її подають і джерела інформації. Тому не буду брати на себе справу її узагальнення. Замість того, краще, зроблю розширену віртуальну фото-екскурсію Береговим.
Почнемо з залізничного вокзалу. Будівля не дуже показова, але стара, австрійська, з характерним навісом від дощу:


На вокзалі "Берегово" написано на двох мовах:
OPYJw.jpg

Від вокзалу до центру будемо рухатися вулицею Сечені. На самій вулиці попадається багато симпатичних будиночків:
1Q0Mp.jpg



В цьому будиночку під черепичним дахом - офіс Партії регіонів:


А ці два житлових будинки Кубовича і Мейгеша ХІХ століття є пам'ятками архітектури місцевого значення:




Через три квартали звернемо праворуч на вулицю Ілони Зріні:




На вулиці збереглася будівля синагоги (орієнтовно, кінець ХІХ - поч. ХХ ст.):


Коротка вуличка Ілони Зріні незабаром виведе на одну з головних артерій міста - вулицю Богдана Хмельницького. Будинок ХІХ століття, де сьогодні розташувалася школа №4 - пам'ятка архітектури місцевого значення:


Напроти - міська рада, на якій відразу три прапори: український, угорський і прапор Берегова:


Поруч - модерновий житловий будинок початку ХХ ст.:


Ще декілька кроків, і опиняємося у самому серці міста - площі Кошута. Хоча, власне, це не площа - а вулиця-корзо:


Реформаторська церква була збудована у 1652 році і перебудована у 1897 та 1922 роках. цей надзвичайно великий храм може одночасно вмістити 1100 віруючих:




Візитівка Берегова - величезна будівля жупного суду (1908 рік):


KTXUn.jpg



На розі пл. Кошута і вул. Сечені - будинок міської лазні (1911 - 1912 роки):


Готель "Роял" (кінець ХІХ ст.)


Забудова берегівського корзо - пл. Кошута:




Навіть міжвоєнний конструктивізм тут приємний:


Звідси починається вулиця Мукачівська, на початку якої знаходиться угорський театр і "комітатський дім" (1880 рік):


Площа Кошута зливається з площею Ференца Ракоці - також, фактично, вулицею:


За містком через річку Вирку - найпопулярніший заклад Берегова - ресторан "Золота пава", розташований у будинку жупного казино:




Начитавшись про помірні ціни в цьому закладі, ми вирішили там повечеряти. Яке як побачили меню зі "помірними цінами", вилетіли звідти кулею. Можливо, колись там і були смішні ціни, але сьогодні вони є досить неадекватними для подібного провінційного містечка.


Будинок напроти "Золотої пави" з хрестами мальтійського ордену:


Поруч на площі Ференца Ракоці знаходиться найстаріша будівля Берегова - Хрестовоздвиженський костел (за іншими даними - костел Всіх Святих). Перша згадка про нього датується у 1247 році, але, ймовірно, храм було засновано ще до татаро-монгольської навали.




Готичний костел з'явився на цьому місці у 1370 році. Від того часу до нас дійшли готичні портали храму:




В інтер'єрі костелу:




На подвір'ї костелу - погруддя королю Іштвану, творцю Угорської держави:


Зовсім поруч - пам'ятник угорському поетові Шандору Петефі:




Берегово не мало свого замку. Натомість резиденцією власників міста був так знаний Графський двір, зведений у 1629 році трансильванським князем Габором Бетленом. Споруда дійшла до наших днів майже в незмінному вигляді:


PibzX.jpg



До комплексу Графського двору входять будівлі зерносховища і стаєнь:




Черепиця на даху палацу:
wv0zr.jpg

Якимось незрозумілим чином тут зберігся молодий Володя Ульянов:


Стенд на подвір'ї нагадує, що ми все ж таки в Україні:


На північній околиці міста є палац - колишня літня резиденція графа Шенборна. Але роздивитися його можна лише через зачинену браму: на території маєтку розташований вінзавод.


Tags: Берегово, Закарпаття, вокзали, костели, палаци, синагоги
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Бруніко - містечко в Південному Тіролі

    Австрія ще не закінчилася, а Італія ще не розпочалася. Так можна сказати про регіон Південний Тіроль ( італ. – Трентіно Альто-Адідже), кожне…

  • Селла і Сассолунго

    Перевал Селла ( Passo Sella, Sellajoch) - високогірний перевал в Доломітових Альпах на висоті 2240 м над рівнем моря. Він розташований на стику…

  • Гора Мармолада

    Мармолада - найвища вершина Доломітових Альп (3343 м). Це частина гряди, що простягається із заходу на схід. На заході гора розривається крутими…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 27 comments

Recent Posts from This Journal

  • Бруніко - містечко в Південному Тіролі

    Австрія ще не закінчилася, а Італія ще не розпочалася. Так можна сказати про регіон Південний Тіроль ( італ. – Трентіно Альто-Адідже), кожне…

  • Селла і Сассолунго

    Перевал Селла ( Passo Sella, Sellajoch) - високогірний перевал в Доломітових Альпах на висоті 2240 м над рівнем моря. Він розташований на стику…

  • Гора Мармолада

    Мармолада - найвища вершина Доломітових Альп (3343 м). Це частина гряди, що простягається із заходу на схід. На заході гора розривається крутими…