Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

З Новим Роком, нарешті!



Величезний обсяг роботи наприкінці минулого року і на початку цього не дав мені можливості зробити такий собі узагальнюючий пост про підсумки року та мої багаточисельні мандрівки Україною і світом. Так виявляється, що і в найближчому майбутньому на це часу не буде.

Якщо ви, друзі, помітили, то останніми днями концепція мого ЖЖ корінним чином змінилася. Місце подорожей зайняла економічна, бюджетна та політична тематика. Напевне, що надалі так і буде. Враховуючи, який складний буде рік, часу мандрувати тепер не буде. А тим більш, писати звіти про подорожі (а таких звітів не написано ще сотня).

Але, менше з тим, вітаю вас усіх з наступившим Новим Роком і прийдешнім Різдвом! І у якості новорічного та різдвяного подарунку дарую вас свою нову статтю про контроль за використанням бюджетних коштів на реалізацію обласних цільових програм :)


Відповідно до пункту 6 статті 20 Бюджетного кодексу України всі учасники бюджетного процесу в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

З цією метою Міністерством фінансів України були розроблені Методичні рекомендації щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, які затверджені наказом Мінфіну від 17 травня 2011 року №608.

Цим документом визначено, що оцінка ефективності здійснюється за усіма бюджетними програмами, крім програм з повернення кредитів та програм, які створюються за рахунок резервного фонду.

За результатами такої оцінки головні розпорядники коштів мали б вживати заходи щодо підвищення ефективності бюджетних витрат.

Але, цими ж Методичними рекомендаціями прописано, що оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, які є складовою паспотру бюджетної програми.

А тут ми і стикаємося з проблемою. Жодна з обласних програм не має затвердженого у встановленому порядку паспорту, який містив би результативні показники програми: показники затрат, продукту та ефективності.
Форма паспорту бюджетної програми була затверджена ще у липні 2010 року наказом Мінфіну №679, але чомусь дотепер обласна державна адміністрації не забезпечила приведення паспортів у відповідність до вимог чинного законодавства. Затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації від 9 серпня 2007 року №837 Порядок розроблення обласних цільових програм, моніторингу та звітності щодо їх виконання, є застарілим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім результативних показників програми паспорт мав би містити і поквартальну розбивку фінансування. Про виконання паспорту програми мали б складатися річний і квартальні звіти, в яких повинен б бути аналіз виконання результативних показників з відповідним поясненням та обґрунтуванням щодо їх невиконання.

Але, внаслідок відсутності складених належним чином паспортів головний розпорядник коштів не може здійснити належним чином моніторинг і аналіз виконання програм, і також прийняти управлінські рішення для підвищення ефективності програми та доцільності її подальшого продовження.

Отже, порушується процедура розробки і виконання програм, що, як наслідок, не сприяє ефективному використанню бюджетних коштів.

Відповідно й депутати обласної ради в умовах недотримання виконавчої владою вимог щодо належного оформлення бюджетних програм не можуть оцінити належним чином їх виконання.

Тому, починаючи з наступного року обласна рада буде розглядати нові програми лише при наявності оформленого відповідно до наказу Мінфіну від 09.07.2010 №679 паспорту бюджетної програми. А річні та квартальні звіти про виконання обласних програм будемо заслуховувати за результативними показниками бюджетної програми.

Аналізуючи виконання обласних програм приходиш до висновку, що, на жаль, більшість головних розпорядників коштів не зрозуміли саму філософію програмно-цільового методу. На відміну від звичайного виконання бюджету, коли за мету ставиться цільове використання бюджетних коштів, при програмно-цільовому методі на перше місце ставиться їх ефективне використання! Таким чином, навіть факт реалізації коштів програми ще не означає її виконання!

Ефективне виконання програм має починатися з професійного її написання. Не може програма ефективно працювати, якщо її мета не підкріплена відповідним ресурсом – фінансовим, людським, інформаційним. Коли мета програми не підкріплена ресурсом, це не мета, а гасло! Дуже часто про складанні програм не враховувалися ризики їх виконання. Навпаки, є програми, де мета і завдання не ставить ціллю вирішення якихось проблем, а зводиться до звичайного проведення конференцій, семінарів, круглих столів, а також виготовлення презентаційної продукції. Такі програми фактично не є програмами, а у разі їх відсутності нічого б в області не змінилося в гірший бік.

Щоб не бути голослівним, наведу трохи конкретики по деяких програмах.

Метою Програми підтримки виставкової діяльності у сфері агропромислового комплексу на 2011 рік була визначена підтримка участі суб’єктів агропромислового комплексу області в міжнародних та місцевих виставках і ярмарках, рекламно-інформаційних та представницьких заходах. Трохи дивним є результативний показник виконання Програми - кількість проведених заходів (колективної участі у виставках і ярмарках).

На сьогодні виконання Програми фактично закінчилося. Як можна оцінити ефективність цієї Програми? Що конкретно дало галузі сільського господарства області підтримка Міжнародної агропромислової виставки "Агро-2011? Чи можна назвати конкретні показники розвитку агропромислового господарства, на які позитивно вплинула участь сільськогосподарських підприємств області у виставці?

Багато питань викликає Програма розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2011 – 2012 роки. Програма написана, ніби, професійно. Очевидно над її створенням працював не один фахівець, на її написання витрачено багато часу і, вочевидь, грошей.

Тільки от не зрозуміло, для чого було створювати таку розумну і громіздку Програму, якщо її ніхто не збирався виконувати? Просто, заради того, щоб завантажити когось роботою та витратити кошти на її створення?
Навіщо було розписувати заходи програми на 14 сторінок, щоб жоден з них не виконувати? Чому при розробці бюджету на 2011 рік видатки на підтримку малого підприємництва планувалися за залишковим принципом?
Хочу запитати головне управління економіки: Яким чином ви плануєте досягати кінцевих результатів програми: збільшення кількості малих підприємств, кількість фізичних осіб-підприємців, кількість фермерських господарств, кількість створених робочих місць?

Аналогічний приклад - Програма енергозбереження в бюджетній сфері на 2010 - 2015 рік. Чому така важлива і грамотно написана Програма не виконується вже другий рік поспіль? Чому її заходи і об'єкти не враховуються при формуванні бюджету, формуванні Програми соціально-економічного розвитку?

Програма інвестиційного розвитку Львівської області на 2011 - 2015 роки має актуальну мету - поліпшення інвестиційного клімату і забезпечення зростання надходження інвестицій в область. Програмою розписано ряд завдань. Однак, коли аналізуєш використання коштів Програми, то робиш висновок, що виконання програми полягає в забезпеченні організації проведення Міжнародного Економічного Форуму у Трускавці.

Якщо форум є міжнародним, що постає логічне питання: чому його організація здійснюється за рахунок обласного бюджету Львівської області?

Що дає економіці області проведення таких форумів - це також питання. За останній рік припливу інвестицій на Львівщину не спостерігається.

Програма з міжнародного та транскордонного співробітництва, європейської інтеграції та міжнародної технічної допомоги  на  2011 рік. Мета, визначена у Програмі, є нечіткою: забезпечення реалізації на території області державної політики у сфері міжнародних відносин, транскордонного співробітництва та взаємодії з міжнародними організаціями і фінансовими інституціями в рамках міжнародної технічної допомоги.

Програма зводиться до забезпечення прийому делегацій та організації конференцій.
Хочу запитати у виконавців Програми: а які конкретні результати виконання заходів Програми? Наприклад, які міжнародні проекти реалізовуються внаслідок проведення конференцій, круглих столів, здійснених закордонних поїздок? Скільки коштів залучили в економіку області, що збудували, відремонтувати? Бо на сьогодні, кажучи простою мовою, мета і завдання Програми: "Офіційні прийоми заради офіційних прийомів, та проведення семінарів заради проведення семінарів".

До "проведення круглих столів та виготовлення презентацій" зводиться і виконання Програми забезпечення організаційної підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
Мета Програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2010 – 2011 роки сформульована наступним чином: "Підвищення рівня інформованості світової спільноти про Львівщину як один з найпривабливіших регіонів країни та про Україну в цілому".

В цьому році завершується термін дії програми. За якими показниками головний розпорядник коштів буде визначати, чи підвищився рівень інформованості світової спільноти про Львівщину?
Програма «Олімпійська надія – 2022». дивим є те, що виконання Програми розпочалося з недовиконання заходів програми та зменшення її фінансування. Цікаво, як планується здійснювати підготовку до проведення зимових Олімпійських ігор у наступні роки, наприклад, відведення земель, якщо в цьому році не завершені необхідні базові процедури?

Складною є ситуація виконанням програм у галузі охорони здоров'я. Аналізуючи виконання обласних програм, складається враження, що медицина на Львівщині фінансується за залишковим принципом.

Особливо не зрозумілим є такий стан речей у поточному році, коли спливає термін виконання усіх чотирьох програм у галузі охорони здоров'я. Це означає, що на початку наступного року обласній державній адміністрації доведеться звітувати перед обласною радою про виконання цих програм і про їх кінцеві результати. Треба буде звітувати про досягнення мети, рівня виконання запланованих результативних показників, обґрунтовувати причини невиконання або недосягнення очікуваних результатів.

Наприклад, по програмі розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини  на 2008 - 2011 роки доведеться звітувати про зменшення показників смертності населення, про охоплення 90 відсотків населення області і 100 відсотків сільського населення сімейною медициною і про інші показники, виконання яких на сьогоднішній день є далеким від передбаченого Програмою. Для прикладу, замість 90 відсотків населення, яке на кінець 2011 року мало обслуговуватися за сімейним принципом, такий відсоток на сьогодні є лише 3%.

Взагалі не фінансуються Програма забезпечення дітей інвалідів медичними препаратами замісної терапії, Програма забезпечення кваліфікованої медичної допомоги засобами телетехнологій та Програма подолання материнської і дитячої смертності. Про результати виконання цих надзвичайно важливих програм депутатам також буде цікаво послухати на початку наступного року.

Фактично провалена Програма розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян на території Львівської області на 2010-2014 роки, хоча фінансування розвитку української мови було передбачено в бюджеті.

Управління культури та управління освіти облдержадміністрації не включили фінансування заходів програми до планів цього року. Водночас, обласна державна адміністрація в офіційних відповідях на звернення  депутатів Львівської обласної ради подавало завідомо неправдиву інформацію, стверджуючи, що деякі заходи, профінансовані відповідними управліннями адміністрації (як на приклад, студентський бал-маскарад) є заходами, що відбуваються згідно цієї програми. Хоча це не відповідає дійсності і є лише окозамилюванням на фоні провалу розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян на території Львівської області.

У вересні 2000 року Україна підписала Декларацію Тисячоліття Організації Об’єднаних Націй на Саміті ООН.  Тим самим Україна взяла на себе зобов’язання досягти відповідні цілі. Декларація затверджена 189 державами світу. Цілі розвитку тисячоліття – це 7 орієнтирів та 15 конкретних завдань на довгострокову перспективу. Міністерство економіки постійно оприлюднює доповіді про досягнення у реалізації Цілей тисячоліття в Україні. Зокрема, на сайті Міністерства економіки оприлюднено доповідь "Цілі розвитку тисячоліття: Україна. Підсумки моніторингу досягнення за 2010 рік".
Три з семи цілей Декларації пов’язані з системою охорони здоров’я. Стратегія подолання материнської та дитячої смертності у Львівській області на 2007-2011 рік, але до пріоритетних вона не потрапила і тому її фінансування у 2011 році передбачено не було.

Відповідно до доповіді Міністерства економіки  щодо реалізації цілей тисячоліття, подолання бідності (Ціль 1) наразі, є пріоритетом номер один в Україні. Найвищі ризики бідності спостерігаються серед дітей та мешканців сільської місцевості. Ситуація з сільською бідністю рік від року загострюється. Нині створилася своєрідна прірва між містом та селом. За даними 2008 року, рівень бідності по сільській місцевості майже вдвічі перевищував індикатор по міській місцевості. Натомість, облдержадміністрацією не приділяється належної уваги Програмі фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів на 2011 рік, яка спрямована на сприяння нарощування обсягів виробництва на селі та створення нових робочих місць. На грудень 2011 року програма профінансована лише на 28,1 відсотків. До того ж, Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2011 рік серед основних заходів у галузі АПК зазначені модернізація виробництва та розвиток малих підприємств.

На останнє, хочу торкнутися ще одного організаційного питання виконання бюджетних програм. Розглядаючи обласні цільові програми, ми якось завжди обходимо боком державні цільові програми. На сьогодні в Україні – понад 600 державних програм. Мабуть, кожна з них торкається й інтересів Львівської області. Кошти по більшості державних програм не надходять безпосередньо до обласного та місцевих бюджетів, а перераховуються централізовано по лінії міністерств і інших центральних органів виконавчої влади. В інформації про виконання програм на 9 місяців обласна державна адміністрація надала дані лише по 17 програмах. А де інші? Такою інформацією має володіти управління Держказначейства в області.

Висновок. Перш за все потребує змін сама організація виконання програм: дотримання вимог чинного законодавства при складанні паспортів програм, грамотне визначення мети і завдань програм та забезпечення проведення моніторингу та оцінки ефективності програм. Саме за виконаннями цих вимог постійна комісія Львівської обласної ради з питань контролю за ефективністю виконання державних і обласних програм та рішень ради буде пропонувати депутатам обласної ради оцінювати діяльність обласної державної адміністрації з виконання обласних цільових програм.

Андрій Бондаренко,
начальник управління економічного аналізу та прогнозування Львівської обласної ради



Tags: Львівщина, Таллінн, бюджет, робота
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 27 comments