Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Таллінські кам'яниці

На самому початку розповіді я казав, що найцікавіше в Таллінні - це середньовічні кам’яниці. Заради них і треба їхати до столиці Естонії. Можна довго насолоджуватися фахверковими будинками та готичними кам’яницями, яких по всій Європі багато, але талліннських кам’яниць ви більше ніде не зустрінете.

У Таллінні збереглося приблизно 2/3 середньовічні житлових будинків, які є зразком архітектури середньовіччя. У середні століття житлові будинки будувалися по тому самому принципу, однотипним був і план внутрішніх приміщень, які, залежно від достатку власника, відрізнялися лише розмірами й оформленням.


Звичайне житло складалося із просторої прихожої (diele), маленької кухні під виступом грубної труби, одного опалювального житлового приміщення (dörnse), декількох коморок і підвальних приміщень, які не опалювалися, а також складських приміщень, розташованих на верхніх поверхах. Такий середньовічний будинок мав, як правило, досить вузький фасад і гострий фронтон. А оскільки верхні поверхи будинку використовувалися як склади, то тюки з товаром піднімалися відразу наверх за допомогою лебідки, підвішеної на кронштейні. Стіни середньовічного будинку складалися з вапняку й штукатурилися, а дах покривався спеціальною цеглою з обпаленої глини.


Найвідомішими середньовічними кам’яницями Старого міста є будинки «Три брати» на вулиці Pikk неподалік від Морських воріт і башти «Товста Маргарита»:




Будинки в Нижньому місті стояли настільки близько друг до друга, що в багатьох минулого навіть загальні стіни. За будинком, як водиться, розташовувався довгий, вузький двір, на якому перебували господарські будівлі, комори, стайні, хліви й житла для батраків і слуг.


Багато оригінальних середньовічних кам’яниць знаходиться навколо Ратушної площі.
Ресторан Olde Hansa - середньовічна будівля, яка отримала сучасний вигляд в XVII столітті, коли три сусідніх комори, обриси яких вгадуються з боку площі і тепер, були об'єднані в одну будову під спільним дахом.


Ресторан Peppersack - середньовічний будинок, побудований в 1434 році, на місці більш старого дерев'яного, і має вигляд звичайний для купецьких будинків готичної епохи.


Кам’яниця напроти:




Ратуша вдало вписалася в середньовічне оточення:


Кам’яниці на Ратушній площі:


Банківський дім – будівля, побудована вже на початку XX століття в неоготичному стилі. Сьогодні в будівлі міститься Посольство Республіки Польщі і джазовий клуб Clazz.
znd3w.jpg

Дім єпископа - великий середньовічний будинок з фасадними пишними медальйонами, які зображують євангелістів і Христа, а також готичними нішами.


Велика частина цікавих середньовічних і модернових кам’яниць зосереджена на вулиці Pikk. Будинок Великої гільдії зведений в 1407 - 1417 роках і призначався для проведення засідань. Про високий рівень заможності і впливовості членів гільдії свідчать вражаючі розміри будови і його нарядна зовнішність. Підсобні приміщення гільдії розташовувалися в районі провулка Borsi (Біржового), що сполучав вулиці Lai і Pikk. З боку вулиці Pikk розміщувалася акцизна камера і сховище срібла, а з боку вулиці Lai - т.з. «камера нареченої» і квартира прислужника.


Зовнішній вигляд і інтер’єр будівлі збереглися з XV століття, зазнавши лише незначні зміни. Фасад будівлі прикрашає герб Великої гільдії, а бронзовий замок на вхідних дверях датується 1430 роком. Зараз в будівлі Великої гільдії розташовується Естонський історичний музей. Його постійна експозиція знайомить з історією Естонії з якнайдавніших часів до кінця XVIII сторіччя. Протягом 2005 року тимчасова виставка зброї XIII - XX століть зі всього світу.


Будинок Братства Чорноголових – одне з небагатьох кам’яниць у стилі ренесанс, що збереглися в Таллінні. Братство чорноголових було засновано в 1399 році. Його членами могли стати тільки молоді, ще неодружені купці. Коли ж вони обзаводилися родиною, то мали право клопотатися про членство у Великій гільдії. У Братерство чорноголових ухвалювали також і іноземних купців, що тимчасово проживали в Таллінні. Своєю назвою гільдія зобов'язана святому Маврикію, який, згідно з переказом, був чорношкірим африканцем. Зображення святого Маврикія можна побачити на гербі братерства. Братство Чорноголових діяло тільки на території Естонії й Латвії, в інших європейських країнах воно було практично невідомо. Останні члени братерства покинули Таллінн в 40-ых роках минулого століття.


Уже в XIV столітті на місці, де зараз стоїть будинок Братства Чорноголових, перебував житловий будинок. У першій половині XVI сторіччя його придбали Чорноголові й побудували усередині великий зал без склепінь. В 1597 році будинок піддався черговій серйозній перебудові, у ході якої його фасад був рясно прикрашений орнаментами й елементами в стилі ренесанс. В 40-х роках XVII століття братство побудувало одні із самих помітних воріт у Таллінні. Остання значна перебудова будинку Братства Чорноголових була зроблена в 1908 р. і торкнулася тільки інтер'єру, якого цього разу був виконаний у дусі неокласицизму.


У середньовічному Таллінні гільдія Олевисте поєднувала представників простих професій: кушнірів, м'ясників, бондарів, мулярів, тесль, човнярів, годинникарів, гробарів – усі вони були, в основному, естонцями. Наприкінці XVII століття гільдія Олевисте приєдналася до гільдії Канути. Уже в XIV сторіччі гільдія Олевисте розташовувала своїм власним будинком, який був перебудоване на початку XV століття. Дотепер зберігся двонавовий зал із шістьома високими зірчастими куполами зводу. В 1919 році зал гільдії придбало Братерство чорноголових. Через багаторазові перебудови фасад будинку, у якому зараз найбільш помітний вплив югенд-стилю, на жаль, повністю втратив свій середньовічний вигляд.


Будинок гільдії Канута перебуває недалеко від будинку гільдії Олевисте. Уперше гільдія згадується у 1326 році. Незважаючи на те, що, як уважається, гільдія Канута молодше гільдії Олевисте, все-таки її підстава можна віднести до 13 століття. На початку своєї діяльності гільдія являла собою духовне братерство. Пізніше гільдія стає союзом ремісників, який об’єднав майстрів в основному німецького походження, що виконували найбільш складні й коштовні ремісничі роботи. Імовірно, первісний склад гільдії був досить нечисленним, її вплив і заможність росли досить повільно й досяглися світанку тільки в 16 столітті. Діяльність гільдії Канута завершилася в 1920 році. В 1326 році гільдії належав один будинок. В 1406 році був придбаний ще один будинок по-сусідству. В 1470 році на місці нового будинку був вибудуваний зал гільдії, який перебував у середині справжнього будинку. В 1800 році був куплений третій будинок. Так на вулиці Pikk виник будинок гільдії із трьома фронтонами, яке в 1863-1864 рр. перешикували під віянням англійської готики. На фасаді були встановлені фігури Мартіна Лютера й Святого Канута.
До складу гільдії Канута входили: ювеліри, шевці, годинникарі, капелюшники, пекарі, перчаточники, малярі. Непоправних ледарів з гільдії виганяли на час, самий тривалий «штрафний» період тривав 99 років.


Є на вулиці Pikk i трохи модерну. «Будинок з драконами»:




Ще один приклад югенд-стилю на Pikk:


Є тут і класицизм:


Інші будинки на Pikk:


Кам’яниці поруч з церквою Св. Олафа:


Кам’яниці на вулиці Vene:








Кам’яниці поруч з церквою Нигулісте:


Один з найцікавіших середньовічних куточків Старого міста - провулок Катаріни. Тут розташовані майстерні художників-прикладників в середньовічному інтер’єрі. Провулок Катаріни сполучає вулиці Vene і Muurivahe. Уздовж північної сторони провулка підносяться розвалини однієї із стін церкви Св. Катаріни, на його південній стороні - фасади житлових будинків XV - XVII століть. У 1995 році це чудове історичне місце було відновлене, причому реставраторам і будівельникам вдалося зберегти тут неповторний дух старизни.










Вулиця Viru, що веде від міської брами до ратуші:
9zLIh.jpg

Напослідок прогуляємося трохи поза міськими мурами. Вулиця Uus пролягає під міськими мурами на схід від них. Тут також збереглося багато оригінальних будинків, хоч і не таких старих, як в межах міських мурів.








Tags: Естонія, Таллінн, готика, модерн
Subscribe

  • Бруніко - містечко в Південному Тіролі

    Австрія ще не закінчилася, а Італія ще не розпочалася. Так можна сказати про регіон Південний Тіроль ( італ. – Трентіно Альто-Адідже), кожне…

  • Штерцинг (Віпітено)

    Австрія і Італія з'єдналися воєдино у маленькому містечку Віпітено (німецькомовна назва - Штерцинг), що розкинулося на кордоні двох держав.…

  • Шаргород

    Як правило, я дуже рідко повертаюсь в міста, які я відвідував з причини того, що є ще багато місць, які хочеться подивитися, бо скільки того життя...…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 16 comments

  • Бруніко - містечко в Південному Тіролі

    Австрія ще не закінчилася, а Італія ще не розпочалася. Так можна сказати про регіон Південний Тіроль ( італ. – Трентіно Альто-Адідже), кожне…

  • Штерцинг (Віпітено)

    Австрія і Італія з'єдналися воєдино у маленькому містечку Віпітено (німецькомовна назва - Штерцинг), що розкинулося на кордоні двох держав.…

  • Шаргород

    Як правило, я дуже рідко повертаюсь в міста, які я відвідував з причини того, що є ще багато місць, які хочеться подивитися, бо скільки того життя...…