Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Дрезденський замок

Дрезденський замок-резиденція (нім. Dresdner Residenzschloss) - колишня резиденція саксонських курфюрстів (1464-1485, 1547-1806) і королів (1806-1918). Є одним з найстарших споруд Дрездена, в архітектурі якого прослідковуються стилі від романського до еклектики. Перше згадування про наявність кріпосного спорудження в Дрездені відноситься до 1289 року. Згодом замок багаторазово перебудовувався, сучасний вид він отримав в 1901 році, коли під керівництвом архітекторів Густава Дунгера й Густава Фрьолиха була проведена остання велика реконструкція. Замок знаходиться у Старому місті (нім. Altstadt), історичному центрі Дрездена. сьогодні у замку розташовані: «Грюнес Гевьольбе» (Зелені Склепіння), Нумізматичний кабінет (нім.Münzkabinett), Гравюрний кабінет (нім. Kupferstich-Kabinett). Крім цього проводяться різні тематичні виставки, на яких експонуються добутки мистецтв як старих так і сучасних майстрів.






Учені сходяться в думці, що укріплення в Дрездені на місці нинішнього замка повинні були існувати вже наприкінці XII століття. На це вказує дерев'яний міст через Ельбу, що знаходився у той час у безпосередній близькості, і та обставина, що саме в Дрездені в 1206 році відбулося великі «збори» саксонського дворянства на чолі з майсенським маркграфом Дитріхом. Перше ж письмове згадування про наявність у Дрездені укріплення датується 1289 роком. Яких-небудь креслень або малюнків того часу не збереглося, і вчені припускають, що спочатку це було укріплення у романському стилі.


Внутрішній двір фортеці мав розміри приблизно 35 на 40 метрів. На місці сучасної «Сторожової вежі» (нім. Hausmannsturm), що перебуває зараз у середині північного флігеля замку, розташовувалася в той час північно-західна кутова вежа порівняно невеликої середньовічної фортеці. Внутрішня частина вежі до висоти консолей, що не зазнала протягом століть ні руйнувань, ні реконструкцій, збереглася, як мінімум, з середини XV в., а можливо й з кінця XII століття. У середині XV в. вежа була надбудована шестигранною спорудою, що закінчувалася майже плоским дахом.


У результаті реконструкцій XV століття Дрезденська фортеця набуває вигляду чотирибічного триповерхового замка італійського зразка, широко розповсюдженого в Німеччині у пізньому середньовіччі.


Подальша реконструкція замка активно проводилася в 1530 - 58 рр. при герцогу Георгу Бородатому і його племіннику, саксонському курфюрстіі Морицу. При Георгу «Ельбські ворота» міського укріплення, що перебували практично на мосту через Ельбу, перебудовуються і, набуваючи величного вигляду, входять в історію як «Георгіївські ворота».


Мориц, при якому Дрезден стає резиденцією саксонських курфюрстів, в 1548 році доручає архітекторам Гансу фон Ден-Ротфельзену, Бастіану й Гансу Крамеру перебудову замка в стилі ренесанс. Щоб розширити замок, західний флігель був знесений, а нова будівля, називана тепер Морицбау (нім. Moritzbau), була зведена в 1558 році. Додатково довелося добудовувати південний і північний флігелі, щоб мати закритий внутрішній двір. На першому поверсі західного флігеля було розташовано «таємне сховище», яке надалі стало знаменитим музеєм «Грюнес Гевьольбе». Спочатку ж «сховище», захищене метровими стінами, служило просто для зберігання скарбів, грошей і коштовних документів курфюрста. Внутрішній двір замка, який збільшився майже вдвічі, і за планами Морица повинен був служити для проведення лицарських турнірів.


За зразком французького замка Шамбор (фр. château de Chambord) було збудовано три кутові вежі. Стіни були прикрашені картинами в стилі сграфіто (італ. graffito). «Сторожова вежа», що була до перебудови кутовою, перебувала тепер у середині північного флігеля замка. Частина флігеля на схід від вежі, якої не торкнулася реконструкція, із цього часу стала називатися Altes Haus (старий будинок). У знов вибудуваній частині була обладнана придворна капела, в 1558 році вхід із двору в капелу був прикрашений золотими воротами.


В 1590 - 94 рр. з південної сторони був добудований ще один будинок, у такий спосіб замок одержав ще один внутрішній двір. Наступна більша хвиля перебудов замка припадає на кінець XVII - початок XVIII століття. В 1674 - 76 рр. «Сторожова вежа» одержала барочний дах зі шпилем, загальна висота вежі стала тепер 101 метр. До 1945 р. вежа була найвищою будовою в Дрездені.


З 1693 г. замок, що мав лише одні ворота, розташовані з півдня, одержує ще одні «Зелені ворота» з півночі, розташовані точно під сторожовою вежею.


Під час правління Августа Сильного в 1701 році в замку відбулася велика пожежа, у результаті якого згоріли східний флігель і Георгіївські ворота. Незважаючи на те, що більша частина будівель у Дрездені зводилася в цей час у стилі бароко, реставрація замка проводилася без зміни архітектурного стилю.


До 800-летию саксонської династії Веттинів, за наказом короля Альберта, в 1889 році почалася нова велика реставрація й реконструкція замка та прилягаючих будов. Роботи під керівництвом Густава Дунгера й Густава Фрьолиха тривали більш 10 років, і до 1901 року замок отримав свій нинішній вид. Основні зміни торкнулися південної сторони замка, тут в 1900 році був добудований ще один будинок із критим переходом, у стилі необароко, у палац Ташенберг (нім.Taschenberg).


Північна «Ельбська сторона» замка була з'єднана таким же переходом з катедрою. У такий спосіб палац Ташенберг, де проживало королівська фамілія, був зв'язаний внутрішніми переходами через замок з катедрою, і з Іоганнеумом через галерею «Довгий прохід».


Архітектурні деталі замку:







Tags: Дрезден, Німеччина, Саксонія, замки
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 15 comments