blahЗабігаючи вперед скажу, що в минулу середу мені вдалося встановити рекорд – побувати в 5 країнах в один день. І рекорд №2: за 4 дні вдалося побувати в 25 містах. Ні, це не спішка, просто поїзди в Швейцарії літають, як кулі, та і відстані невеликі.
Отже, маршрут виглядав наступним чином: Цюрих – Бальцерс – Вадуц – Шан – Фельдкірх – Дорнбірн – Ліндау – Альтштеттен – Гайс – Аппенцель – Санкт-Галлен – Штайн-ам-Райн – Вінтертур – Берн – Тун – Шадау – Оберхоффен – Унтерзеен – Інтерлакен – Брієнц – перевал Брюніг – Зарнен – Люцерн – Бруннен – Швіц – Меммінген.
Якесь українське місто. Напевно, Житомир. Чи ні?
Бесполєзне і нецікаве місто – Цюріх. На вулицях натовпи народу, а в центральній частині міста – жодного продуктового магазину та лавки з сувенірами. Моя порада – об’їжджайте Цюріх десятою дорогою.
Зато з Цюріха вже видно засніжені альпійські вершини:
А ми з початку направляємося в Ліхтенштейн – міні-державу, затиснуту серед Альп в долині Рейну. Десь років з 7 ця держава-привід не давала мені спокою: чому вона така маленька? Пам’ятаю, років в 9 я намалював докладну карту Ліхтенштейна з кожним будиночком на величезному аркуші паперу. Звичайно не так, як воно є в реалі, а за допомогою свого уявлення. Але самі контури держави і назви міст, залізниця і дороги були реальними. З тих пір я знав напам’ять назви всіх населених пунктів князівства. Хто б міг подумати, що від мрії до реальності мине майже 30 років…
Ось вона, мрія, що стала реальністю:
З боку Швейцарії кордону немає. А з боку Австрії – є: автобус зупиняється, до нього заходить прикордонник і щось питає німецькою. Документи не перевіряють.
Кордон Швейцарії і Ліхтенштейну, що проходить по Рейну:
Ці гори – в Ліхтенштейні:
А ці – в Швейцарії. Під горами – швейцарське місто Бухс. На передньому плані – північні квартали Вадуца:
Замок Гуттенберг у містечку Бальцерс:
А ось столиця Ліхтенштейну – Вадуц, зовсім не вразив. Точніше, більше розчарував. Жодної старовини, повний архітектурний хаос. Ось, наприклад, будівля парламенту:
А більш огидну ратушу важко знайти:
Єдина старовина будівля Вадуцу – Roten Hous. Знаходиться на північній околиці міста:
Але замок над Вадуцом, звичайно, вражає. До речі, замок і сьогодні виконує функції замку – в ньому проживає сім’я монарха – князя Ліхтенштейну. При цьому навколо замку можна спокійно бродити. Це вам не Міжигірря :)
Ліхтенштейнське місто в горах називається Трізенберг:
Найбільше «місто» країни – Шан:
Баварське місто Ліндау на березі Боденського озера:
Ратуша в Ліндау – не ратуша, а казка:
А це – зовсім поруч, але вже Австрія. До Німеччини всього декілька кілометрів, але відчувається, що ви в Австрії: в архітектурі відчуваються імперські нотки класицизму:
Забув написати, що місто це називається Дорнбірн:)
Альпи в Австрії:
Фельдкірх – австрійське містечко в Альпах. До речі – найзахідніше місто в Австрії!
Ну що, повертаємося в Швейцарію?
І гори, і озера тут наймальовничіші в Європі! Та і сама країна – райська казка. Щоправда, занадто дорога казка. Але вона того варта!
Іграшкове місто Аппенцель:
Аппенцель для Швейцарії – це як для Росії Чукотка. Його мешканці для Швейцарців – предмет насмішок. То це й не дивно, адже жінок цього найменшого кантону прирівняли у правах до чоловіків лише у 80-х роках минулого століття. А громада містечка досі приймає основні рішення шляхом зборів усіх без виключення членів громади на ось цьому майдані:
Їдемо далі, на захід. За вікном – знову Альпи:
Ще одне іграшкове швейцарське місто – Штайн-ам-Райн. Над містом височіє замок Хохенклінген:
Гданськ, Руан чи Штайн-ам-Райн – хто з них кращий?
Починаю думати, що Штайн-ам-Райн :)
А от столиця – Берн, майже не вразив. Хоча він і набагато кращий, ніж Цюріх.
А от справжні бернські ведмедики врятували враження від столиці:
Місто Тун з гарним замком:
Тунське озеро:
Замок Шадау над Тунським озером:
Балі чи Сейшели? Та ні, Швейцарія!
Замок Оберхоффен. Здається, найфотогенічніший замок Швейцарії:
Будиночки і ратуша в старовинному містечку Унтерзеен:
Найвідоміше серед туристів альпійське місто в Швейцарії – Інтерлакен, що знаходится між двома озерами – Тунським і Брієнським:
Саме над Інтерлакеном височіє одна з найвідоміших вершин в швейцарських Альпах – Юнгфрау (4158 м):
Місто Брієнц знамените, передусім, традиційними старовинними дерев’яними будиночками, яким в місті понад сотня:
Альпи над Брієнцем:
Під час подорожей Альпами часто трапляються водоспади:
На перевалах ще багато снігу:
Ще одне казкове швейцарське містечко – Зарнен:
Такої зливи, під яку я попав у Зарнені – нікому не побажаю. Але жодна непогода не змогла б зіпсувати огляд такої краси:
Що таке Люцерн, знають, напевно всі. Навіть ті, хто не був і не збирається в Швейцарію:
Фірвальштетське озеро, на якому стоїть Люцерн:
Панорама Люцерна:
Містечко Бруннен, що на березі Фірвальштетського озера – наймальовничіше місце у Швейцарії. Звичайно, жодні фото не передадуть того, але все ж таки спробуйте відчути ту неземну красу!
Швіц – місто, яке дало назву країні:
Коллегіум поблизу Швіца (привіт Хирову!)
Альпи навколо Швіца:
Цюріхське озеро:
Санкт-Галлен. Взагалі, швейцарські храми не відрізняються оригінальність. Головний собор монастиря бенедикток в Санкт-Галлені – приємне виключення:
Фахверковий рай в Санкт-Галлені:
Бачив одну єдину синагогу на всю подорож – в Люцерні:
Ратуша в Меммінгені:
Штаттенбург – замок над містом Фельдкірх (Австрія):
Ще один замок в околицях Фельдкірха – Тостнер:
І ще раз Фельдкірх:
І ще раз Ліндау:
І ще раз Альпи:
Які ж Альпи без круасану? Між іншим, так і не скуштував ні разу…
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →