?

Log in

No account? Create an account
Берн (частина 1) - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Берн (частина 1) [Jun. 17th, 2013|01:28 pm]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , ]

Столиця Швейцарії відрізняється від інших європейських столиць тишею, малолюдністю, неспішним темпом життя. Якщо в Цюріху неможливо спокійно ступити крок із-за величезної кількості людей на вулицях, то вулиці Берна порожні, як в провінційних містечках. Та й столицею у повному сенсі цього слова його назвати важко: Берн, швидше, адміністративний центр країни, де розташовані федеральний парламент, уряд і центральний банк. Та й за населенням швейцарська столиця – п’яте місто в країні.

Деякі порівнюють Берн з Кам’янецем на Подолі, і не дарма. Як і в Кам’янці, старе місто Берна розташоване на півострові, який омивають з трьох боків річка Ааре з високими берегами. Тільки на відміну від Кам’янця, каньйон в Берні не такий мальовничий, а місцеві пам’ятки – не таки яскраві. Проте Берн, звичайно, набагато доглянутіший і чистіший. Хоча в цілому столиця конфедерації сіра і мінімалістична, хоча й по-своєму неповторна.



Місто було засновано в 1191 році графом Бертольдом V Загрингеном (Berchtold V Zahringen). Назва місто отримало від першої тварини, що попались у пастку графові - ведмедя (на німецькій мові - Bar). З тих пор ведмідь є нероздільною частиною міста - безліч ведмежих скульптур прикрашає вулиці, у ведмежій ямі можна спостерігати живих ведмедиків, і всі місцеві пряники неодмінно прикрашені зображенням цієї тварини.
В 1353 році Берн приєднався до Швейцарської конфедерації, а з 1848 року тут розміщається федеральний уряд.


Берн цікавий у першу чергу своїми мальовничими видами з високих мостів. Місто оточене рікою Ааре із трьох сторін, по центру уздовж цього "півострова" проходить центральна вулиця з безліччю стародавніх фонтанів і ресторанчиків. Уздовж по цій лінії перебувають основні визначні пам'ятки: від вокзалу можна пройти до годинникової вежі Zytglogge, звідти мимо будинку Ейнштейна вийти до ріки й ведмежої ями, а повертаючись назад можна заглянути в головний кафедральний собор і полюбуватися будинком парламенту.


Центр міста з його середньовічною забудовою внесений у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Стародавні галереї Берна були зроблені спеціально, щоб захистити жителів від частих тут дощів, але й зараз аматорам прогулянок і шоппинга вони помітно поліпшать життя, якщо з погодою не повезло.


Міський театр:


Напроти театру розташований меморіальний комплекс Рудольфу фон Ерлаху (Rudolf von Erlach), який жив в 1299-1360 р.,а в 1339 році був лідером конфедератів у битві під Лаупене, а через рік брав участь у битві проти Фрайбурга. Бій при Лаупене відбулася влітку 1339 між Берном і його союзниками з однієї сторони й Габсбургами за підтримкою Бургундії з іншої сторони. Берн вийшов переможцем цієї битви, що забезпечило ще більше об’єднання кантонів Швейцарії.


Поруч знаходиться фонтан "Пожиратель дітей" (Kindlifresserbrunnen). Фонтан був установлений в 1545 році на місці колишнього дерев'яного. Спочатку фонтан називався просто - Platzbrunnen ("фонтан на площі"), а в 1666 році одержав свою нинішню назву.
Скульптура являє собою фігуру сидячого людоїда-огра, що пожирає голих дітей. У руках він тримає сумку з іншими дітьми. Велетень одягнений у гострий капелюх, на зразок єврейських ковпаків, які ті зобов'язані були носити в середні століття. Цей факт послужив приводом для спекуляцій, що під велетнем малися на увазі євреї, а поїдання дітей було нагадуванням про ритуальне вбивство.


Відповідно до іншої теорії скульптура фонтана - це грецький бог Хронос. Найімовірніше, що це лише якась міфічна фігура, що використали для залякування неслухняних дітей.
Цей фонтан відігравав важливу роль у романі "Людожер" від Жака Шессе (Jacques Chessex). В 2007 році статую знімали з постаменту й повністю реставрували. У пресі довго мусували той факт, що на ці роботи треба було 500 000 франків.


Головною визначною пам'яткою міста є вежа з астрономічними годинниками Цитглоггетурм (Zytgloggeturm). Вежа була побудована ще на початку 13 століття як сторожова вежа, після чого служила й в'язницею, і вартовий вежею, і просто центром міського життя й цивільним меморіалом.




Астрономічні годинники роботи Каспара Бруннера прикрасили вежу тільки в 16 столітті (1527-1530 рр). Вони показують час, день тижня, місяць, знак зодіаку й фази Місяця. За чотири хвилини до кожної години співає півень і дефілюють фігури ведмедів і казкових істот.


Якщо ви йшли від вокзалу по Marktgasse, то від годин вулиця переходить в Kramgasse, що направляється убік ріки.


Будинки з галереями на Kramgasse:






Недалеко від годинникової вежі в центрі вулиці побачимо фонтан Zahringerbrunnen - один з найстарших у місті. Він був зведений в 1535 році Хансом Хилтбрандом (Hans Hiltbrand). Нинішню назву фонтан одержав в 19 столітті на честь засновника Берна Бертольда фон Церингена (Berchtold V. von Zahringen). Однак зберігаються і інші назви фонтана: Finstergasslibrunnen або Barenbrunnen (ведмежий фонтан). Фонтан являє собою скульптуру ведмедя в шоломі, за червоний пояс якого заткнуті два мечі. У правій лапі ведмідь тримає прапор, а в лівої щит. На гербі зображений золотий лев на червоному тлі, що повинне було бути гербом фон Церингена. Однак насправді на гербі Бертольда був зображений червоний орел на золотому тлі. Між ніг великого ведмедя сидить ведмежа, що їсть виноград.


Фонтан "Самсон" був побудований в 1527 році. Скульптура створена Гансом Гінгом (Hans Gieng) в 1544 р. Вона являє собою біблійного героя Самсона, що розриває пастку леву. В 16-м столітті Самсон персоніфікував силу і розглядався як біблійний Геракл.
Самсон озброєний щелепами осла, а також має при собі набір м'ясника. Можливо, цей фонтан був побудований на пожертвування гільдії м'ясників. Спочатку фонтан називався Schaalbrunnen (від Schaal - стародавньої назви бойні в бернському діалекті), з 1687 став називатися Metzgernbrunnen (Metzgern - м'ясник), а з 1827 року фонтан одержав свою нинішню назву - Simsonbrunnen. З 1973 року колону й фігуру замінили на копії.


Якщо відразу після фонтана із Самсоном згорнути ліворуч на паралельну вулицю Rathausgasse, побачимо католицьку церкву св. Петра й Павла. Храм будувався з 1858 по 1864 р. Це була перша католицька церква у Берні в безпосередній близькості від міської ратуші. Ця церква - результат міжнародного конкурсу. План церкви прийшов з Парижа (архітектор - Pierre Joseph Edouard Deperthes), а стиль носить риси від романського до ранньої готики.


Міська ратуша знаходиться поруч з церквою, на Rathausgasse. Ця будівля, як і раніше, є політичним центром міста і кантону Берн. Тут до п'яти разів у рік проводяться засідання кантонального парламенту. По такому приводу над дахом піднімається бернський прапор. Тут же регулярно по середовищах засідає кантональний уряд.


Будинок ратуші побудований з 1406 по 1415 р. у готичному стилі під керівництвом архітекторів Генрі Гегенбаха і Ганса Хетцела (Heinrich von Gegenbach й Hans Hetzel), і вже з 1414 р. уведено в експлуатацію.


В районі ратуші центральна вулиця Kramgasse переходить в Gerechtigkeitsgasse. На її початку ми побачимо Gerechtigkeitsbrunnen - фонтан Юстиції. Скульптура зображує правосуддя у вигляді жінки із зав'язаними очами, у правій руці якої меч, а в лівої ваги.
Фонтан був створений в 1543 році всі тим же Гансом Гінгом, і за увесь час не раз піддавався актам вандалізму: в 1798 році в статуї зник меч, що замінили тільки в 1845 році. З 1986 р. статую відірвали від п'єдесталу учасники сепаратистського угруповання кантону Юра.


Один з фонтанів на Gerechtigkeitsgasse




Типові прикраси швейцарських вулиць:




Ідучи далі прямо до ріки, підійдемо до моста через Ааре. Ліворуч буде Nydeggkirche – церква, які була побудована в 1341-46 роках на місці старого замка. В 1480-83 рр. до неї додали вежу. Із приходом Реформації в 1529 році, Nydeggkirche перетворили в склад для бочок, деревини й зерна, але з 1566 церкву знову відкрили для богослужінь. До 1721 року вона служила філією Бернському Кафедральному собору (Munster). Сама церква примітна бронзовими барельєфами на біблійні сюжети, виконаних в 1956 році Перінчіолі (Perincioli).


Старі квартали поруч з Nydeggkirche:


Зайшовши на міст через Аааре, можна насолодитися гарними видами:




Бернська Венеція:




Район Берна, що знаходиться в долині ріки, називається Матте. Мешканці Матте вважають себе окремішніми за бернців. Район навіть має свій сайт в інтернеті.






Під містом, на протилежному березі Ааре, знаходиться знаменита Ведмежа яма. Про неї та про інші цікавинки Берна – в наступній розповіді.
LinkReply

Comments:
[User Picture]From: artur_makeev
2013-06-17 02:10 pm (UTC)
Цікавий звіт.
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-06-17 06:07 pm (UTC)
Дякую!
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: lyoshko
2013-06-17 06:15 pm (UTC)
зазвичай не засовую носа у дописи про закордон. але. ого-го який міст!!
і взагалі файно. європейськенько
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-06-18 03:52 am (UTC)
Дякую! Може і правильно, що не засовуєте. Бо туди як носа засунеш, уже не висунеш :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: terwik
2013-06-21 10:15 am (UTC)
Цікаво. Фонтани ж слугували тоді утилітарним цілям забезпечення містян водою? Чи несли виключно декоративні функції?
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-06-21 10:29 am (UTC)
Думаю, що забезпечували і водою, що на той час такої системи водопостачання і водовідведення, як зараз, не існувало. Водоканали та інші комунальні підприємства з'явилися значно пізніше :)
(Reply) (Parent) (Thread)