Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Велика південнонімецька мандрівка

Наша подорож по південній Німеччини виявилася надто насиченою: дві землі (Баварія і Баден-Вюртемберг), півтора десятка міст і містечок, стільки ж замків і ратуш. А на додачу до цього - Альпи, фестивалі, багато пива і концерт Pet Shop Boys. Німеччина - це країна якою хочеться подорожувати. Подорожувати Німеччиною - легко, зручно і дешево. Здається, більш зручнішої країни для мандрівників в Європі немає.

Подорож тривала рівно тиждень. Ми летіли з Києва до Меммінгена авіакомпанією WizzAir за відносно символічні гроші: щось близько 1200 грн. за квиток в обидва кінця на одного. Для пересування Німеччиною використовували земельний квиток, який на день коштує 26 євро на двох. Чотири ночі ночували в Мюнхені (знімали квартиру), дві ночі - у знайомих в Ульмі, останню ніч - в пансіоні біля аеропорту в Меммінгені.
Сьогодні розповім трохи і про все, а згодом - докладніше про кожний пункт подорожі.

З аеропорту Меммінген-Альгой до самого Меммінгена ходить автобус (3 євро з носа). З Меммінгена до Ульма (близько 40 хв.) дісталися регіональним поїздом. Там нас зустріли знайомі Лєна і Юлій, які вже тривалий час живуть і Німеччині. Вони влаштували нам цікаву екскурсію Ульмом.


Найвідоміша пам'ятка Ульма - готичний Ульмський собор, який вважається найвищім у світі.


З його вежі, висота якої складає понад 160 метрів, відкривається файна панорама Ульма і околиць.


Так близько горгулій я ще не бачив:


Ратуша в Ульмі - одна з найяскравіших, які доводилося бачити. Її фасад якісно декоровано і пишно по-швейцарськи розписано. Крім того, її прикрашають годинники, герби та прапори німецьких земель.




На жаль, центр міста та її головний майдан являють собою архітектурний хаос, де поряд із старовинними пам'ятками напхано жахливі скляні і бетонні новобудови, які псують цілісну картину про Ульм.


Проте, в місті таки збереглося старе місто, яке розташоване над Дунаєм. Тут ціла купа оригінальних фахверкових будиночків, водяний млин, залишки міських укріплень. Найцікавіший будинок має назву "Кривий готель".


З Ульма ми попрямували до Мюнхена, оскільки у вечорі тут мало відбуватися дійство, завдяки декілька місяців тому ми й прийняли рішення про те, що наступна моя відпустка пройде саме у Баварії. Йдеться про концерт британського гурту Pet Shop Boys, який відбувався в Олімпійському парку.


Перфоманс у рамках світового турне Electric Tour - це було видовищне світлове і лазерне шоу, рівня якому в моєму житті ще не було. Про нього я розповім окремо в одному з найближчих репортажів.


А другий день був майже повністю присвячений столиці Баварії - Мюнхену. Мюнхен сподобався і не сподобався одночасно. Точніше, він викликав протиречиві відчуття. Дві ратуші, розкішні храми, резиденція, старий двір – це все, безумовно, заслуговує уваги. Але є одне «але»: все це знаходиться в оточенні якихось незрозумілих сучасних споруд. Старовинних будівель в Мюнхені майже не залишила війна.


Найяскравішою спорудою Мюнхена, безумовно, є готично-неоготична нова ратуша.


Стара ратуша набагато скромніша.


Картиночний вид на Мюнхен з дзвіниці церкви Св. Петра:


Альтер Хоф (Старий двір) - щось тіпа міського замку:


Дуже сподобалася екскурсія в мюнхенський зоопарк та його мешканці:




Ввечері ми їздили у передмістя Мюнхена дивитися найбільший в Європі палацовий комплекс – Німфембург. Сам палац не може похвалитися занадто пишними фасадами, проте разом з величезним парком із каналами, ставками, маленькими палацами та романтичними руїнами комплекс є наочним прикладом баварської резиденції.


На цьому фото можна оцінити розміри самого палацу Німфембург:


Запланованим пунктом перебування в Мюнхені стало відвідання Хофбройхауса – найвідомішою пивнушки Баварії з обов’язковим пивом і сосисками.


Для більшості туристів і любителів замків Баварія – це, передусім, замки баварського короля Людвіка ІІ БаварськогоНойшванштайн і Гоешвангау, які знаходяться поблизу міста Фюссен. До Фюссена з Мюнхена йде регіональний поїзд, заповнений на 100 відсотків, 80 з яких – китайці, японці та представники інших народів з вузьким розрізом очей. Автобус з Фюссена висаджує пасажирів на автобусній зупинці села Гоешвангау, з якого відразу ж являється очам омріяний Нойшванштайн.


Але найперше всі йдуть оглядати не надто симпатичний замок Гоешвангау, розташований на березі озера Альпзее. Найгарніший вид на замок – згори:


Гірське озеро Альпзее ж достойне будь-яких швейцарських озер.


Нойшванштайн зблизу зовсім не вражає. В середину також йти не стали, бо знали, що особливо цікавого там нічого немає (тому, напевне, й фотографувати там заборонено), та це й дві додаткових години.


Інша справа – прогулятися мальовничими околицями замку, пошукати гарні ракурси і об’їстися суницею, якої в навколишніх лісах як грибів після дощу.


Класичний вигляд Нойшванштайна з Марієнбрюкке – моста Марії:


Приклавши значних зусиль, я піднявся на одну з навколишніх скель, звідки замок можна було побачити зверху:


А ввечері був Фюссен – маленьке, але гарнесеньке містечко в Альгої – альпійському регіоні південної Баварії. Після архітектурно-хаотичного Мюнхена, вулички і будинки в Фюссені дихають середньовіччям:




На містом височіє замок, не такий яскравий, як Нойшванштайн, але справжній, а не підробка 19 століття:




Напевно, коли сонце не дивитися в очі, вид на замок здалеку більш вражаючий:


А так виглядає Альгой з вікна поїзда:


З ранку наступного дня о 6 годині я вирушив до невеликого баварського міста Ландсберг. Місто стоїть на той самій річці, що й Фюссен, її назва - Лех. В Ландсберзі Лех перегороджений штучними дамбами, які створюють ефекти водоспадів, які на фоні старовинного міста виглядають досить привабливо.


Саме ж місто також не залишило рівнодушним. Весь історичний центр Ландсберга забудований старовинними кам'яницями різних стилів і епох. На жаль, центральна площа міста перекопана, що заважає у повній мірі насолоджуватися прогулянкою.


На центральній площі в одному ряду з іншими історичними будинками стоїть розкішна барокова ратуша. Погодьтесь, ратуші такого виду вам ще не доводилося бачити :-)


В Ландсхуті збереглося багато елементів середньовічних міських укріплень, зокрема міських стін та декілька башт.




Одна з міських брам, що веде до міста з півночі:


Вид на середмістя Ландсберга з замкової гори:


Друга половина для була присвячена баварському місту, яке залишило найбільші позитивні враження від Німеччини - Ландсхуту. Я б навіть сказав, що Ландсхут - найкрасивіше місто, яке ми відвідали під час цієї поїздки.


Нам дуже повезло, що як раз під час нашого перебування в Ландсхуті відбуваля яскраве дійство, яке проходить раз на 4 роки - Ландсхутське весілля. Коротку замітку про нього я вже писав декілька днів тому.


Головна вулиця міста, Альтштадт, справедливо вважається найгарнішою вулицею Баварії завдяки ідеально збереженими яскравим кам'яницям. За вичурністю ландсхутські кам'яниці можна порівняти хіба що з гданськими.






В центрі вулиці знаходиться неймовірно гарна готична ратуша.


В Ландсхуті знаходиться один з найвищих храмів Європи - собор Св. Мартина. Він виглядає занадто струнким, а його вежа за своєю висотою складає гідну конкуренцію вежі собору в Ульмі.


Над центром міста височіє середньовічний замок Траусніц. На жаль, на нього ми не піднімалися, бо не могли відірвати очей від ландсхутських кам'яниць на Альтштадт та інших центральних вулочках.


Друга частина подорожі була присвячена іншій німецькій землі - Баден-Вюртемберг. На відміну від Баварії, вона не є такою розкрученою серед туристів. Хоча міста тут - більш колоритні, замки за красою (а тим більше, за віком і справжністю) не поступаються баварським. А головне, тут у великій кількості є те, чого майже немає в Баварії, - фахверки.


Майже цілий день ми присвятили Ульму і його чисельним цікавинкам. А на наступний день трохи поїздили по самій землі. Місто Зігмарінген з неповторним замком роду Гонецоллерів-Зігмарінгенів став the must всієї поїздки Баденом.


Саме місто хоч і маленьке, але дуже гарне: ратуша, фахверки, середньовічні кам'яниці.


По дорозі в Зігмарінген випадково натрапили на маленьке містечко Шеер з мініатюрною незвичайною ратушею та гарним замком.


Місто Плохінген, що знаходиться між Ульмом і Штутгартом, запам'яталося передусім незвичайною забудовою середини минулого століття, спроектованою архітектором Хундертвассером:




Проте ратуша і старі дерев'яні будиночки в місті також присутні.


У ввечері був Штутгарт - столиця землі Баден-Вюртемберг. Штутгарт подібний до будь-якого столичного міста: центр забудований незрозумілими сучасними спорудами, проте основні історичні будівлі - замок, палаци та храми, збережені.


Сучасна ратуша Штургарта має два фасади: з боку головної площі - конструктивістький, а з боку старого міста - неоготичний.


Старий замок добре збережений, проте трохи незвично бачити подібну споруду не на підвищенні і без оборонних атрибутів.


Новий замок в Штутгарті виявився розкішним бароковим палацом імперського розмаху.


Палаців в Штутгарті, до речі, вистачає.


Останній день подорожі був присвячений на мій погляд двом найгарнішим містам Швабії (історична область, що охоплює південь Баден-Вюртемберга та захід Баварії - Бад-Ураху і Тюбінгену. По дорозі вдалося бігло оглянути містечко Метцинген з маленькою ратушею, фахверками і дерев'яними торговими рядами.


Бад-Урах - місто, якого надзвичайно складно дістатися. Лише з Ульма, до якого сюди по-прямій близько 69 км, довелося добиратися з 3 пересадками протягом 2,5 годин. Але повірте, Бад-Урах вартий того!


Все місто, що знаходиться в долині між грядами невисоких Швабських Альп, є справжнім фахверковим раєм. Фахверкове тут усе: майже всі будинки міста, ратуша і навіть замок.


Міський замок хоч і важко назвати оборонним, проте враження від нього не гірші, ніж від більшості з побачених.


Переконайтесь, що замок таки фахверковий!


Цілком фахверковою є й ратуша, яка має два різних фасади.




Можна годинами насолоджуватися яскравими фахверковими будиночками:




На горі над Бад-Урахом знаходяться руїни замку Хоенурах. Напевно, з нього відкривається-непоганий вид на місто. Але я не лазив. Напевно б і ви не полізли, коли б вас оточувала така фахверкова краса, від якої неможливо відірвати очі.


Достойним завершенням подорожі став Тюбінген. За класичний поштівковий вигляд з моста місто можна сміливо називати Швабською Швейцарією.


На берегах річки Неккар тихо й затишно так само, як і в каньйоні Смотрича в Кам'янці:


На пагорбі над містом розташувався замок Хоентюбінген:




Впевнений, що такої брами не має більше жодний з замків!


Вид на місто з замкової гори:


Ратуша в Тюбінгені з ніг до голови розписана фресками: близькість Швейцарії тут відчувається.


На ратушній площі, як і по всьому центру - безліч історичних будівель, як дерев'яних, так і кам'яних.


В Тюбінгені крім того є дуже багато архітектурних пам'яток, розповісти про які не вистачить і декілької розповідей. Але мене Тюбінген більше вразив, як місто квітів. Квітами тут прикрашено все: будинки, канали, місточки.


Але найбільше милувало око поєднання краси природньої і краси архітектурної, як на фото нижче. Саме такою і запам'яталася Німеччина...
Tags: Альгой, Альпи, Баварія, Баден-Вюртемерг, Німеччина, Швабія, гори, замки, костели, ратуші
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 42 comments