?

Log in

No account? Create an account
Чернігів, ч.1: Дитинець - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Чернігів, ч.1: Дитинець [Sep. 30th, 2013|01:49 pm]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , ]

На цих вихідних були в Чернігові. Досить давно відвідування українських міст не викликало в мене такого феєричного задоволення, як поїздка до Чернігова. «Царство давньоруських храмів, козацького бароко і еклектики» - так би я назвав про місто, якщо б розповідь про нього треба було помістити в одному реченні. Та Чернігів там мене вразив, що я вирішив присвятити йому аж 5 частин розповіді.

Почнемо знайомство з містом з Дитинця – місця, де розташовувався могутня фортеця, оточена глибоким ровом, високим земляним валом з дерев'яними стінами та вежами. Дитинець був центральною укріпленою частиною міста VII - XIII ст., розташованим на високому виступі правого берега долини Десни, обмеженою з двох боків річкою та її притокою Стрижнем. Розбудова дитинця тісно пов'язана з першим літописним чернігівським князем - Мстиславом Володимировичем, який став княжити у Чернігові після перемоги над братом Ярославом Мудрим у Лиственській битві, що сталася 1024 року. Саме при Мстиславі розпочалось будівництво одного з найдавніших мурованих храмів Київської Руси - Спаського собору. Після смерті Мстислава у 1036 році він був в ньому і похований.

У XII-XIII ст. місто переживає епоху свого найвищого підйому. Чернігівське князівство кордони якого на північному-сході доходили до Мурома, а на півдні до Тьмутаракані веде боротьбу за Київський престол з Галицько-Волинським князівством. Місто розбудовується, населення сягає 20 тис. осіб. У цей час за рахунок приєднання північно-східної ділянки мису (впритул до берегу р. Стрижень), куди був перенесений князівський двір, майже на третину збільшилась площа дитинця: він обіймав відтепер близько 16 га. Дитинець з трьох боків широким півкільцем охоплювали окольне місто - Передгороддя (40 га) та Третяк (біля 20 га), що мали самостійні лінії укріплень.


Потужною оборонною системою було обведене передгороддя, загальною площею майже 325 га. Біля підніжжя дитинця та Третяка розкинувся Поділ (біля 50 га), значна частина якого також мала свої укріплення. Таким чином загальна площа Чернігова на початку XIII ст. перевищувала 450 га, що дозволяє вважати його одним з найбільших міст у тогочасній Європі. За межами міста розташовувалися заміські монастирі, численні князівські та боярські села. В цей час у дитинці були зведені муровані князівські тереми, засновано єпископський двір, побудовані церкви та собори, помешкання бояр та рядових жителів.


Укріплення чернігівського дитинця неодноразово зупиняли орди войовничих степових сусідів та амбіції інших князів вмираючої Київської держави. Таким був дитинець до розгрому Чернігова у 1239 році, після семиденної облоги, військами хана Менгу. Після цієї трагедії дитинець та місто на віки впадає у запустіння.


Відновлення дитинця пов'язане з литовським князем Вітовтом, якому дісталося місто у середині XIV ст. Через 2 сторіччя, у середині XVI ст. на виступаючому у бік Десни мисі Дитинця було збудовано замок і влаштовано підземний хід до річки. Змінилося і планування. Вулиця від Погорілої (Північної) брами до замку стає головною. Вздовж неї споруджуються адміністративні будинки, казарми - артилерійський двір, де як гадають відлито більшість з 12 чавунних бастіонних гармат, що нині височіють з південної сторони дитинця.


В часи Гетьманської України - Чернігівська фортеця, стала адміністративно політичним центром козацького - Чернігівського полку, споруджується будинок Івана Мазепи. Поруч на Третяку будується у стилі українського бароко Катерининський собор.


У XVIII ст. дитинець забудовується новими спорудами - Композиційною домінантною серед них став - Чернігівський колегіум з дзвіницею. Будівництво очолює Іван Максимович, за спонсорської допомоги Івана Мазепи.


1799 року - Чернігівську фортецю ліквідували. На початку XIX ст. були частково розкопані фортечні вали. На їх місці розбито бульвар, який прикрасили 12 гарматами. Після 1845 року на місці Дитинця, Черніговської фортеці закладено парк під назвою Вал (Чернігівський Вал). Були оформлені дві площі: Гімназична та Соборна. З 1964 року - прийнята сучасна назва парку - "Центральний парк культури та відпочинку ім. М.М. Коцюбинського", а пам'ятки архітектури на його території увійшли до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника - «Чернігів стародавній».




На території Дитинця розташовані основні пам’ятки давньоруської архітектури і архітектури козацької доби Чернігова. Головна з них – Спасо-Преображенський собор – одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства.


Закладений до 1036-ого року сином Володимира Великого - чернігівським князем Мстиславом Володимировичем. У 1036 р. (за іншим списком літопису – 1034 р.) збудований на висоту «вершника, що стоїть на коні з піднятою рукою». Будівництво завершене за князя Святослава Ярославича.


Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного града» і був також усипальницею князів. У плані він являє собою прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. Первісно собор оточували каплиці-усипальниці, на півночі до притвору прилягала кругла вежа зі сходами на хори, з півдня була прибудована триапсидна одноверха церковка-хрещальня.


1792–1798 і пізніше храм ґрунтовно перебудовано; на місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями.


Поруч із Спасо-Преображенським храмом розташований Борисоглібський собор – ще одна відома пам'ятка архітектури Чернігова домонгольської доби. Будівництво храму фундував чернігівський князь Давид Святославич. За припущенями будівництво закінчене у 1123 р., і,ймовірно, пов'язане зі смертю свого сина. Собор присвячений небесним заступникам києво-руських князів - Борису та Глібу.


Після занепаду Київської Руси землі дістались в уділ Польсько-Литовській державі. Православний храм перебудували на костел. В ХХ ст. проведено капітальну реконструкцію будівлі з метою повернення їй форм домонгольської доби. Первісні склепіння та абсиди собору не зберіглися. Реконструкція виконана за проектом Холостенко.


Археологічні дослідження поблизу стін виявили підмурки галерей. За відсутністю даних про їх форми галереї при реставрації не відновлені. В наші дні храм Бориса і Гліба перетворений на музей Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Крім того, собор став також Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики.


Найвражаюча будівля на Дитинці - Чернігівський колегіум – один із найстаріших середніх навчальних закладів в Україні. Колегіум заснований у 1700 році під назвою Малоросійського колегіуму, на базі слов'яно-математичної школи, переведеної з Новгорода-Сіверського. Фундатором колегіуму був церковний діяч, педагог і письменник Іоан Максимович. У закладі вчили латинської, грецької мов, історії, географії, математики, філософії. Серед учнів були переважно діти козацької старшини та заможних міщан Лівобережжя.


Заснований з ініціативи відомих церковних і культурних діячів другої половини XVII – початку XVIII ст. Лазара Барановича та Іоана Максимовича за підтримки гетьмана Івана Мазепи, Чернігівський колегіум поряд з Києво-Могилянською академією та Харківським колегіумом був одним із визначних осередків просвіти і культури XVIII ст. в Україні.
В 1776 році Чернігівський колегіум реорганізовано в духовну семінарію, що існувала до 1917 року.


Неподалік від вищезгаданих пам’яток на території дитинця розташований будинок Чернігівської полкової канцелярії – пам’ятка цивільної архітектури XVII ст. Будинок споруджено в 1690-х рр. недалеко від замкового рову. Первісно він належав чернігівському полковнику Я. Лизогубу, а після смерті останнього (1698 р.) – гетьманові І. Мазепі. У XVIII ст. тут містилася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку, а з кінця XVIII ст. до початку XX ст. – архів.


Будинок полкової канцелярії є найімпозантнішою цивільною будівлею Лівобережної України.


У 1780 році на території чернігівського дитинця збудовано будинок архієпископа в стилі класицизму, що входив до складу колишнього Борисоглібського монастиря. В 1802 – 1804 роках його реконструйовано за проектом архітектора А. Карташевського: пандус і галерею із західного боку розібрано, головним став східний фасад, на місці ґанку збудовано шестиколонний портик іонічного ордеру, увінчаний трикутним фронтоном. Пошкоджений під час Другої світової війни, в результаті бомбардувань в 1941 році. Відбудований у 1945 - 1950 рр. У 2011 році в будинку знаходиться Державний архів Чернігівської області.


Будинок Чернігівської жіночої гімназії збудовано у 1899 році за проектом Д. В. Савицького на території тоді вже зруйнованої Чернігівської фортеці:


На сусідньому з дитинцем пагорбі розташована Катерининська церква (Кафедральний собор святої великомучениці Катерини) - яскравий зразок кам'яної української архітектури Лівобережжя XVII—XVIII століть. Церкву зведено на кошти братів Семена і Якова Лизогубів за заповітом їхнього батька Юхима Лизогуба. Побудована в пам'ять про героїзм їхніх діда Якова Лизогуба й козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов в 1696 році.


Катерининська церква побудована у формах бароко, з цегли, тинькована й побілена. Конструкція хрестоподібна у плані, девятичасна з розвиненими камерами у внутрішніх кутах (висота їх становить 2 / 3 висоти стін основних об'ємів церкви). Кожна з гілок — п'ятигранна, завершується банями на восьмигранних барабанах. По композиції споруда повторює традиційну дерев'яну українську церкву, де в єдине пластичне ціле об'єднані п'ять восьмериків, кожен з яких завершується куполом. Центральна глава підноситься над бічними, а вони в свою чергу — над рукавами архітектурного хреста. Вертикальність композиції церкви досягається відсутністю горизонтальних членувань стін, кути граней підкреслені пілястрами, більшість віконних отворів мають витягнуті по вертикалі форми, підкреслені наличниками, характерні вікна у вигляді хрестів.


Вид з валів дитинця на Десну:


Вид з дитинця на місто:

LinkReply

Comments:
[User Picture]From: slavainua
2013-09-30 11:13 am (UTC)
проанонсуй же, що буде в наступних частинах)
за день реально все цікаве подивитись?
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-09-30 11:34 am (UTC)
В наступних частинах буде:
- Троїцько-Іллінський монастир
- Антонієви печери
- Єлецький монастир
- Чернігів еклектичний.

Якщо на машині, то реально все подивитися за 4 години.
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: slavainua
2013-09-30 11:37 am (UTC)
Дякую, зрозуміло
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: ukraineson
2013-09-30 01:15 pm (UTC)
гарне місто
але де ж пам'ятник Мазепі (ніби єдиний на Вкраїні)?:)
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-09-30 01:17 pm (UTC)
Пам'ятник Мазепі в Чернігові - далеко не єдиний в Україні, він просто ПЕРШИЙ в Україні :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: ukraineson
2013-09-30 01:18 pm (UTC)
а де вони ще є?
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-09-30 01:20 pm (UTC)
Не знаю. Думаю, це можна погуглити :).
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: mandrivnic
2013-09-30 03:29 pm (UTC)
Красиве місто.Одне з найкрасивіших в країні.
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-09-30 06:09 pm (UTC)
З вчорашнього дня я з цим згоден :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: oleksa_sref
2013-10-01 02:40 pm (UTC)
Красиве місто. Варте уваги!
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2013-10-01 03:14 pm (UTC)
І я про то :)
(Reply) (Parent) (Thread)