?

Log in

No account? Create an account
Єрусалим, ч.1: Стіни, брами та башти Старого міста - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Єрусалим, ч.1: Стіни, брами та башти Старого міста [Apr. 6th, 2015|12:00 pm]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , ]

Старе місто Єрусалима з усіх боків оточено оборонним муром, зведеним з 1532 по 1542 роки за наказом султана Сулеймана Пишного на залишках старих мурів. Мури Єрусалима побудовані довжиною 4018 м та середньою висотою 12 м і шириною 2,5 м. В стінах є декілька воріт (брам) скрізь які можна увійти до Старого міста. Саме Старе місто має площу близько 1 кв. кілометра і поділено на 4 квартали: християнський, мусульманський, єврейський і вірменський. З кожним з них ми познайомимося пізніше.

На південному заході природною частиною стіни Єрусалима є Храмова гора. На півночі стіни збудовано Дамаську браму та браму Ірода. У східну частину міста можна увійти через Золота та Левові ворота а на півдні через Гноєві та Сіонські ворота. У 1887 році на у північно-західній частині стіни було збудовано також ще одні — Нові ворота. Двоє інших воріт було замуровано — Золоті ворота та Гульдські ворота на півдні, проте їх обриси добре видно і зараз.



Панорама південної та східної частини мурів Старого міста:


Найбільші і найкрасивіші з 8 діючих воріт старого міста - Дамаські (або Шхемські) ворота. Ворота відкривають дорогу із півночі міста у мусульманський та християнський райони старого міста Єрусалиму. Дорога від воріт веде у напряму Дамаску та Шхему (Наблусу) — звідки походить їх назва. Нинішні ворота стоять на місці тріумфальної арки побудованої за імператора Адріана (117–138 р. н. е.). Її залишки були виявлені при розкопках проведених за часів британського мандата в Палестині. Арка мала отвори, з яких зберігся лише східний. Усередині міста перед аркою перебувала тріумфальна колона, що не зберіглася до наших часів, її зображення можна побачити на мозаїчної карті Святої землі VI століття на підлозі Георгіївської церкви в місті Мадаба (Йорданія). Арабською мовою ворота і сьогодні називаються Баб-ель-Амуд (Ворота Колони).


Дамаські ворота складаються з двох веж, кожна з яких оснащена навісними бійницями. Ворота є центральним входом в мусульманський квартал старого міста та на арабський ринок. Сходинки, що розташовані амфітеатром біля воріт, побудовані на початку 21 століття Єрусалимською мерією. Ворота відкриті для пішоходів, в'їзд автотранспорту в них неможливий. У п'ятницю вранці через ці ворота йде основний потік мусульман, що моляться у напрямку до Храмової Гори, в п'ятницю ввечері і в суботу вдень через ворота є пожвавлений рух євреїв, що йдуть до Стіни Плачу. Від воріт також короткий шлях до Віа Долороза.


Ворота Ірода (або Квіткові ворота) відкривають дорогу із північно-східної частини міста з мусульманського району старого міста у арабський квартал східного Єрусалиму. Назва походить з часів середньовіччя, тоді серед паломників панувала думка, що біля цього місця був будинок Ірода Антипи, який за Євангелієм від Луки допитував у ньому Ісуса Христа. Під час облоги Єрусалима хрестоносцями у 1099 році на цьому місці Воріт Ірода військам вдалася пробити стіну і увійти в місто.


Напроти Воріт Ірода знаходиться найдешевший готель/хостел Східного Єрусалиму - Rivoli. Арабський сніданок, включений у вартість, дуже піднімає з ранку настрій :)

Яффські ворота - найвідоміші, бо через них більшість туристів потрапляє у Старе місто з боку Західного Єрусалиму. Це - єдині ворота звернені на захід у бік Яффо на Середземному морі. Під час відвідування Єрусалима кайзером Вільгельмом II у 1898 році, османська влада постановила зруйнувати частину стіни у яффських воріт і засипати частину рову біля Вежі Давида, щоб імператор міг безперешкодно в'їхати в місто в своєму екіпажі. Через цей пролом і нині здійснюється автомобільне сполучення між старим і новим містом. У 1917 році британський генерал Едмунд Алленбі увійшов у Старе місто через Яффські ворота пішки на знак поваги до міста і бажаючи уникнути порівняння з кайзером, що відвідав Єрусалим в 1898 році.


Після об'єднання Єрусалиму в ході Шестиденної війни 1967 року ворота стали доступні для перехожих. На даний час близько яффських воріт функціонує підземна автостоянка для туристів, які відвідують Старе Місто, а також торговий центр Маміла, поштове відділення і Християнський Інформаційний центр.


До Яффських воріт примикає Башта Давида - давня цитадель, яка була побудована в II столітті до н. е. для оборони Старого міста і зміцнення стратегічно слабких об'єктів, а потім зруйнована і перебудована відповідно християнськими, мусульманськими, мамлюцькими і османськими завойовниками Єрусалиму. У фортеці були виявлені важливі археологічні знахідки, вік яких складає 2700 років.




Вежа Давида є популярним місцем для проведення міських заходів, ярмарків народних ремесел, концертів і світло-звукових представлень. Свою назву Вежа Давида дістала від візантійських християн, які вважали, що в цьому місці був палац царя Давида.


Левові ворота - єдина брама, через яку можна потрапити до Єрусалиму зі сходу (з Гефсіманії і Кедронської долини). За часів Сулеймана Пишного ворота пробували назвати «Bab el-Ghor» — «Долина Йордану», проте ця назва не прижилася. Свою назву ворота отримали від барельєфів на зовнішній стороні воріт, що зображають леопардів які просто сприйняли за левів. Леопарди були геральдичним знаком мамелюцького султана Байбара. Інша назва воріт — Ворота Стефана, походить від історії Святого первомученика Стефана, де припускається місце його каменування. Хрестоносці називали ворота на цьому місці — Ворота Йосафата.


Дорога, що проходить через Левові ворота у місто через сотню метрів виходить на Via Dolorosa. При початковій конструкції воріт, не можна було пройти прямо через ворота, а обходити перегородку з лівої сторони, де сьогодні видніється арка. Подібну конструкцію воріт зберегли Сіонські ворота. В Левових воротах перегородку зруйнували для покращення руху. Через Левові ворота у стіні з міста простягається вигляд на Оливну гору, а з правої сторони при вході у місто знаходиться Базиліка святої Анни та Віфезда. Під час Шестиденної війни через ці ворота армія Ізраїлю проникла у старе місто.


Сміттєві (Гнояні) ворота знаходяться на півні Старого місто безпосередньо біля Храмової гори. Назва воріт відома давно і згадана у Книзі Неємії. Під час війни за незалежність у 1948 році, ізраїльські війська спробували прорватися через Гнояні ворота до Єврейського кварталу в Старому місті. Пізніше Йорданією було закрито Яффські ворота і через це Сміттєві ворота було розширено. Свою сучасну форму ворота отримали у 1985 році. Завдяки розширенню воріт до Стіни Плачу став можливим доїзд автобусів.


Сіонські ворота відкривають дорогу із юдейського кварталу півдня міста на дорогу до Хеврону. Ворота мають також іншу, арабські назви Bab Harat al-Yahud — "Ворота єврейського кварталу, чи Bab an-Nabi Dawud — «Ворота пророка Давида», оскільки поховання царя Давида за мусульманським переданням знаходиться на півдні на горі Сіон. Дорога через ворота входить у єврейський квартал. На зовнішній стороні воріт є: Вечірній зал незакінченої Вірменської церкви Святого Спасителя із залишками Будинку Каяфи, францисканський кляштор Cœnaculum, бенедиктинське абатство Успіння Діви і ряд християнських поховань. До конструктивних особливостей воріт належить отвір, через який нападників можна було обливати киплячою водою. Під час Палестинської війни 1947–1949 років ворота були місцем боїв, сліди від пострілів видно і зараз на воротах. На цьому місці під час війни за незалежність у 1948 році, єврейські підрозділи Пальмах спробували прорватися через Ворота Давида до єврейського кварталу в Старому місті. Однак після перемоги йорданців, ворота були закриті для євреїв до 1967 року, до часу коли після Шестиденної війни ізраїльтяни захопили місто.


Нові ворота побудовані у найвищому місті оборонної стіни і знаходяться у північно-західній частині міста. Побудовані у стіні Старого міста Єрусалима у 1889 році, звідси і походить їх назва, що закріпилася за ними оскільки вони побудовані останніми і відносно пізно. При побудові ворота носили назву Ворота Абдул Гаміда, в честь султана Османської імперії Абдул-Гаміда II. Нові ворота збудовані з метою легкого доступу у християнський район міста та до Храму Гробу Господнього. Нові ворота були закритими з часу заснування держави Ізраїль і відкриті лише після Шестиденної війни 1967 року.


Золоті ворота (або ворота Милосердя) знаходяться у східній частині міста південніше Левових воріт старого міста Єрусалиму. Золоті ворота єдині ворота у стіні міста, що мають вести до Храмової гори. Багато оздоблений архівольт воріт зберігся від часів візантійського імператора Іраклія. За християнською традицією Ісус Христос вступив у місто через ці ворота. Наприкінці Юдейської війни у 70 році Єрусалим був зруйнований. У часи хрестоносців Золоті ворота відкривали лише два рази на рік: для свят Входу Господнього у Єрусалим та Воздвиження Хреста Господнього. У 1537-1541 роках Сулейман I Пишний відбудував стіни і ворота міста. При відбудові орієнтувались на залишки старих мурів міста. Золоті ворота після відбудови за наказом Сулеймана I було замуровано. Закриття воріт інтерпретують як запобігання приходу Месії, який за юдейською традицією «наприкінці всіх днів» має пройти через ці ворота у місто. Проте більш практичною стороною закриття цих воріт слугувало для недопущення проходу до Храмової гори. Цьому служить також і розташування поряд мусульманського кладовища.


Південна частина мурів:


Мури навколо єврейського кварталу Єрусалиму:


Башта на північно-східному розі мурів:


Південно-східна частина мурів біля Храмової гори та мечеті Аль-Акса:




Дивіться також:
Святі місця
Палестина
Ізраїль
Віфавара - місце Хрещення
Єрихон - найстаріше місто на планеті
Палац Гішама в Єрихоні
LinkReply