?

Log in

No account? Create an account
Кам'янець: Польська брама - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Кам'янець: Польська брама [Oct. 4th, 2015|09:44 am]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , , ]

Польська брама, що розташована в каньйоні річки Смотрич у північно-західній частині Старого міста, є складовою частиною оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця, що функціонувала в комплексі з Руською брамою, затоплюючи каньйон водою й перекриваючи підступи до міських брам. Разом із Верхньою Польською брамою (або Вітряною брамою) Польська брама утворює комплекс північно-західних укріплень Кам'янця, які контролювали територію вздовж давньої північної дороги до міста, на її відтинку від сторожової башти на броді до башти Стефана Баторія.


Комплекс Польської брами збудовано в XV ст. на основі укріплення XIII ст. (дослідження Є.Пламеницької). Він становить систему з п'яти башт та оборонних мурів, розташованих упоперек каньйону, ширина якого дорівнювала 180 м. Дві башти (настінна та прибережна, що не збереглася) знаходилися на лівому, а надбрамна, настінна та наскельна, що в XIX ст. звалися Ковальськими, друга прибережна та барбакан - на правому березі річки. Річище Смотрича перетинав оборонний мур зі шлюзами. Захист дороги, яка проходила вздовж берега, попід скелею, через барбакан та надбрамну башту (що мала двоє воріт з підйомною решіткою та звідним мостом), здійснювався з галереї барбакану та з наскельної башти.


У спорудженні цієї оригінальної системи брав участь відомий військовий фахівець, королівський архітектор І.Претфус, який у цей час модернізував Старий замок. Внаслідок частих затоплень Польська брама почала руйнуватися ще в XVI ст. Польська брама була кардинально реконструйована у XVIII ст., коли стару дорогу від броду до брами визнали недостатньо захищеною і потенційно небезпечною для оборони міста. Тоді дорогу на Польських фільварках продовжили майже до брами, облаштувавши проїзд у березі каньйону та звівши міст понад руслом Смотрича. У стіні Прибережного муру вимурували новий в'їзд до внутрішнього двору брами. Тоді проїзд через брами Барбакану і Надбрамної башти втратив своє значення.


На 1834 р. рештки шлюзів, двох Прибережних башт були частково розібрані і згодом засипані землею при піднятті рівня дороги та будівництві нового мосту через Смотрич, розміщення якого збережено у сучасній споруді. У 30-х роках XIX ст, під час влаштування дороги на Польські фільварки, частину укріплень було зруйновано, а Надбрамну башту частково засипано.Надбрамна башта була віднайдена у 1960-х роках і реставрована 1980 р., але її дах згорів 1994 р.


Дотепер збереглися барбакан, надбрамна, настінна та наскельна башти, а також залишки двох прибережних башт. Найцікавішими в цій системі є барбакан та надбрамна башта, відкриті дослідженням.


Надбрамна башта в рівні 1-го ярусу прямокутна в плані (9,3:10,5 м), вище за допомогою тромпів переходить у семерик, а в рівні 4-го ярусу - у восьмерик. Цей прийом уможливлював забезпечення кругового обстрілу. Проїзди мають готичну стрілчасту форму. Північна брама закривалася двостулковими воротами, південна - підйомною решіткою та звідним мостом.






На початку 2009 р. частина башти обвалилась. Башта була відновлена з відхиленнями відтворенні її автентичних форм (готична форми арки проїзду, розташування і розмір бійниць).

Надбрамна башта до руйнування (2007 рік):


Зруйнована Надбрамна башта (2009 рік):


Відновлена Надбрамна башта (2013 рік):


З півдня до башти прилягав барбакан у вигляді підковоподібного в плані двоярусного оборонного муру з бойовою галереєю, який утворював внутрішній дворик, що добре прострілювався з галереї, надбрамної та наскельної башт. До барбакану прилягав каземат, який сполучався з ним вирубаним у скелі переходом.


Наскельна башта Польської брами розташована на скелі заввишки 12 м, до якої примикає барбакан при Надбрамної вежі. Башта має два яруси, овальна в плані. Її підставою служить невеликий майданчик скелі. Товщина стін з підлогового боку 1,35 м, з протилежного боку - 1,15 м. Вхід в перший ярус розташований з боку скелі, сполучення між ярусами - по дерев'яних сходах. Полом першого ярусу являється скеля, вимощена плитняком. Бійниці першого ярусу - з щоками, що розширюються назовні. Бійниці другого ярусу вирішені з сильним скосом підбійничної частини і звуженням щік назовні. З південною і північною сторін до вежі примикали короткі ділянки одноярусних оборонних стін (північна не збереглася). Південна стіна розташовувалася над казематом при барбакане Надвратной вежі. Реставрована у 1978 р.




Прибрежна башта в плані кругла із стовпом в центрі і прямим кутом на східній стороні. Перший ярус зберігся на висоту 5 м з боку дороги і 2-2,5 м - з боку річки. Стіни завтовшки 2,5 м складені з каменю. З півдня фрагментарно збереглися три бійниці і повністю вихід на галерею. Частина вежі, що йде під дорогу, ще не розкрита.


На лівому березі Смотрича збереглася лише одна вежа Польської брами - Настінна. Вежа двох'ярусна, кругла в плані, діаметром 5 м. Поставлена на оборонну стіну шириною 3 м, в якій проходив внутристінний хід. Вежі, що нависають над стіною частини, підтримуються білокам'яними консольними блоками. Перший ярус вежі мав наскрізний прохід в обидві сторони внутристінного ходу і був забезпечений 4 бійницями, попарно розташованими в її північній і південній стінах. Бійниці, що виходять на підлогову, південну сторону, - ключеподібної форми - призначалися для гармат, що виходять на північну сторону - щілиноподібної форми - для ручної зброї. Вежа була покрита високим гонтовим дахом (відновлена), перекриття по балках з тим, що спирається в гнізда стін (не збереглися). Реставраційні для Консервації роботи проведені в 1962 році.




Польська брама з протилежного берега Смотрича:




Зараз Настінна башта розташована на території готельного комплексу.


Старе місто і каньйон Смотрича біля Польської брами з'єднують сходи Фаренгольца. Сходи збудовано 1850 року з тесового каменю за кошти міста. 1870 року проводився ремонт, внаслідок якого закріплено зруйновані східці. 1874 року на сходах Фаренгольца влаштовано нові дерев'яні перила. 1934 року проведено чергові ремонтні роботи.


Сходи розпочиналися біля будинку на Кузнечній вулиці, який 1850 року придбав штабс-капітан Федір Фаренгольц (батько лікаря Едмунда Фаренгольца). Невдовзі Федір Фаренгольц зніс стару споруду та її місці збудував триповерховий будинок (зруйновано під час Німецько-радянської війни). Краєзнавець Галина Осетрова зазначає, що кам'яні сходи, влаштовані в середині XIX століття на кошти міста (в давнину тут проходила стежка в скельному обриві), кам'янчани стали називати сходами Фаренгольца за прізвищем власника будинку, біля якого вони починалися.




Вид на Польську браму зі сходів Фаренгольца:


Сходи Фаренгольца з боку Польських Фільварків:


До комплексу Нижньої Польської брами відносять башту Захаржевську ("башту на броді"), що знаходилась на скелі на певній віддалі від неї та виконувала роль спостережного пункту понад бродом через Смотрич на дорозі з Польських фільварків.


Перша письмова згадка башти відноситься до 1613 року. Кам'яна, двоярусна, майже кругла, діаметром 9-10 м. Стіни товщиною 1,3 м із напільного боку і 0,7 м на рівні другого ярусу з боку схилу. На висоту першого ярусу вежа примикає до скелі. Вхід розташований з боку схилу в східній стіні на рівні другого ярусу. Збережені бійниці мають арочні перемички. Підлогою вежі служить скеля. Яруси з'єднані приставними сходами.


Башта на броді належить до північно-західних міських укріплень. Розташована на скельному уступу каньйону на висоті 13 м від берегової смуги. Віднесена від Нижньої Польської брами на 300 м, була дозорною, охороняючи ділянку дороги під скелею і місце переїзду через річку бродом. Добудовувалась в XVI ст. В кінці XVII ст. дах і верх стін були зруйновані. У XVIII ст. верхній ярус втратив оборонне значення, його бійниці були закладені, верх стін відремонтований, замість даху зроблено плоске перекриття. На початку XIX ст. башта була засипана і над нею влаштована альтанка. У 1962 р. на башті проведені консерваційні роботи. У 1966 р. унаслідок підмиву її скельної основи грунтовими водами обвалилася частина скелі разом із фрагментом стіни. Проект відновлення башти почали розробляти в 1970-х роках, в 1977 році проект був затверджений. У 1983-87 р. проведено відновлення вежі у первісному вигляді за проектом Євгенії Пламеницької.
LinkReply

Comments:
[User Picture]From: inmigrante
2015-10-04 02:49 pm (UTC)
Як шкода, що все це руйнуєтся...
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2015-10-04 06:36 pm (UTC)
Навпаки, відновлюється :) При чому дуже активно. Ще років 20-30 тому цієї брами і видно не було
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: inmigrante
2015-10-04 10:12 pm (UTC)
Добре. А то ніби в нас ніц і не було, а в Європі, не дивлячися на войни, купа всього...
(Reply) (Parent) (Thread)