?

Log in

No account? Create an account
Альпійська казка-5: Південний Тіроль і Доломіти + трохи Греції - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Альпійська казка-5: Південний Тіроль і Доломіти + трохи Греції [Sep. 17th, 2017|08:36 pm]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , , ]

Принцип "кожна наступна подорож має бути цікавішою за попередні" з кожним разом реалізовувати все важче і важче. Але цього разу це вдалося на всі 100%. Здавалось би, що ще може бути крутіше за омріяну Індонезію з її вулканами? Виявилося, що може, і воно не так далеко. Йдеться про маловідомий серед наших туристів регіон, що знаходиться на північному сході Італії - Доломітові Альпи (або Доломіти). Ними мене заразив пару років тому мандрівник і фотограф Сергій Криниця, який був, напевно, одним з перших українських подорожувальників, які там побували. До речі, в нього на сайті докладно розписана технологія добирання і подорожі Доломітами. Доломіти - це, без перебільшення, найцікавіше і найкрасивіше місце на планеті, в якому на сьогодні мені пощастило побувати. Наприклад, це - місце, де вперше за всю історію моїх подорожей за тиждень не зустрів жодного москаля)). Дрібниця, а приємно). Щоправда є інша проблема: англомовних туристів тут також майже немає. Англійською не володіє майже ніхто, навіть у сфері обслуговування. Найцікавіше - в закладах харчування: мене лише німецької та італійської. Вибір блюда - це завжди лотерея: ніколи не знаєш, що замовляєш, і що дадуть. Але це все лише підсилювало враження від мандрів.

Подорож тривала 11 днів, маршрут вийшов дуже довгим і насиченим: Malcesine - Limone sul Garda - Riva del Garda - Trent (Trento) - Burg Thun (Castel Thun) - Schloss Sigmundskron (Castel Firmiano) - Dorf Tirol (Tirolo) - Schloss Schenna (Castello di Scena) - Bozen (Bolzano) - Prösels (Presule) - Lengmoos (Longomoso) - Castel Trostburg - Kloster Säben (Monastero di Sabiona) - Ansitz Lusenegg - S. Maddalena (Santa Magdalena) - Brixen (Bressanone) - Neustift (Novacella) - Brenner (Brennero) - Sterzing (Vipiteno) - Pragser Wildsee (Lago di Braies) - Dürrensee (Lago di Landro) - Lago d'Antorno - Tre Cime di Lavaredo - Misurina - Cortina d'Ampezzo - Passo Giau - Alleghe - Mount Marmolada - Mount Sassolungo - Passo Gardena - Passo Valparola - Bruneck (Brunico) - Sand in Taufers (Campo Tures) - St. Ulrich (Ortisei) - Karersee (Lago di Carezza) - Verona - Sirmione - Milano - Limenas Chersonisou - Gortys - Mires - Matala - Knosos - Lassithi plateau - Zeus Cave - Agios Nikolaos - Spinalongha - Iraklio - Santorini - Thera - Oia - Akrotiri - Athens

дивіться також:
Альпійська казка-1: Швейцарія, Ліхтенштейн, Австрія, Баварія
Альпійська казка-2: Баварія і Баден-Вюртемберг
Альпійська казка-3: Зальцбург і Тіроль
Альпійська казка-4: Рона-Альпи, швейцарська рив'єра + Бретань

Дістатися в Доломіти, звичайно, швидше і зручніше з Венеції. Але, на жаль, часи, коли до Венеції з України можна було улетіти WizzAir за 300 гривень, вже давно у минулому. А найближче місто, куди літає хось схоже на лоу-кости - це Мілан. "Найближче" - це відносно, бо звідти до Тіроля і Доломітів - ще близько 25 км. Я летів з Києва "Чеськими авіалініями" з пересадкою в Празі. Для економії можна скористатися WizzAir чи RyanAir, які літають в Бергамо (поруч з Міланом) з польських чи румунських міст.

Мілан

Для тижневої подорожі Тіролем і Доломітами був вибраний прокатний автомобіль. Це після того, як я зайшов на сайти італійських залізниць і автобусів, і побачив, що квиток з міланського аеропорту до Доломітів в один бік буде коштувати приблизно, як тижнева оренда авто. Тому, орендував Smart за 95 євро за тиждень. Економія у порівнянні з громадським транспортом склала мінімум 3-4 рази.

S. Maddalena (Santa Magdalena)

Разом зі Смартіком ми досліджували найкрасивіші місця Європи:

Lago di Misurina

Бачили найвражаючі у світі гори:

Rifugio di Lavaredo (Tre Cime di Lavaredo)

І приголомшливі гірські озера із смарагдовою водою:

Karersee (Lago di Carezza)

А ще - величні тірольські замки:

Burg Thun (Castel Thun)

А яскраві південно-тірольські містечка - не гірше швейцарських і австрійських:

Sterzing (Vipiteno)

З по-альпійські розписаними будиночками:


І по-альпійськи розкішними бароковими храмами:

Cathedral in Brixen (Bressanone)

Не обійшлося і без милих мешканців цих країв, які зустрічали на кожному кроці дзвінкими дзвіночками:


Перша зупинка на шляху з Мілана - озеро Гарда:


І перше містечко - Malcesine:


Над Мальчезіне і над озером Гарда височіє величний замок Скалігерів:


На протилежному березі озера - мальовниче містечко Limone sul Garda:


Найпопулярніше місце на озері - місто Riva del Garda:


Набережна в Ріва-дель-Гарда:


Старовинна вуличка в Ріва-дель-Гарда:


Регіон, яким я подорожував, називається Південний Тіроль (Північний Тіроль із столицею в Інсбруку знаходиться у Австрії. Оскільки до кінця Другої світової Тіроль був єдиним і належав Австрії, регіон має дві назви: італійську - Trentino-Alto Adige та німецьку - Südtirol.

Замок Тіроль, який дав назву всьому регіону

Столиця Південного Тіроля - місто Trient (Trento), в архітектурі якого Австрія і Італія з'єдналися воєдино:


Domplatz (Piazza Duomo) з палаццо Преторіо:


Castello del Buonconsiglio в Тренто:


В Південному Тіролі по схилах гір один на одному натикані замки. Їх тут сотні. Ось, наприклад, у селі Тіроль (Тіроло) тут на фото їх аж 3: Tirol (який, власне, і дав назву всьому регіону), Brunnenburg та Thurnstein:


Десятки замків оточують місто Bozen (Bolzano) - найбільше місто регіону:

Вид на Больцано з замку Sigmundskron (Firmiano)

Замок Sigmundskron (Firmiano) над Больцано:


Сам Больцано - типове тірольське місто, місцями схоже на Інсбрук. Але до Інсбрука йому трохи далеко:


Зате тут є справжня австрійська готика:


Замок Maretsch (Mareccio) - майже в центрі Больцано:


Вечір провів в селі Prösels (Presule) в горах неподалік від Больцано:


Тут також є симпатичний замок Prösels (Presule):


А на світанку вже оглядав земляні скелі поблизу села Lengmoos (Longomoso):


І далі продовжив оглядати багаточисельні замки. Їх тут сотні, тому доводилося обирати найцікавіші:

Castel Trostburg

А найцікавіший, здається, був оцей - Burg Taufers біля австрійського кордону на північ від Брунніко:


Замок Ansitz Lusenegg поблизу містечка Klausen (Сhiusa):


Від нього відкривається гарний вигляд на монастир Säben (Monastero di Sabiona), який фактично теж є замком:


Коли наситився замками, почав оглядати старовинні тірольські містечка. Дуже вразив Brixen (Bressanone) своїми вузькими вуличками з різнокольоровими будиночками з еркерами:




Міст через річку Айзак в Бріксені:


В декількох кілометрах на північ від Бріксена знаходиться монастир Neustift (Novacella), який також нагадує замок:




Монастирська церква має пишний бароковий інтер'єр:


Ввечері вирішив заїхати в Австрію. Кордон переїхав в містечку Brenner (Brennero), яке одночасно знаходиться в двох країнах.

В'їзд в Австрію:


В'їзд в Італію:


Заїхав на гірське озеро Brenner з австрійського боку і повернувся на італійську частину Тіроля:


Ось таку штуку (дорожний вказівник) знайшов під мостом біля озера Бреннер. Шкода, що дуже великий, а так би забрав на пам'ять ))


Ввечері на мене чекав справжній сюрприз. Випадково вирішив заїхати в містечко Sterzing (Vipiteno), що біля австрійського кордону. Воно виявилося найкрасивішим місто за всю подорожі:


В Стерцингу всього одна старовинна вуличка, але ж яка!


Над Стерцингом височіє замок, який чомусь ніяк не позначений на картах:


Ще одне альпійське містечко - Bruneck (Brunico):




На наступний день почалася найцікавіша частина подорожі - по Доломітах. Кожний, хто потрапляє в цю частину Альп, в першу чергу намагається потрапити до села S. Maddalena (Santa Magdalena), щоб побачити поштівковий вид на церкву св. Магдалени на тлі Доломітів:


Це насправді, один з найкращих пейзажів у моєму житті!


Ще одна церква - св. Петра в Санта-Магдалені на тлі доломітових Альп:


Озеро Pragser Wildsee (Lago di Braies) - одне з найвражаючих у Доломітах:




Просуваємося углиб Доломітів:


Озеро Dürrensee (Lago di Landro) - колись було повноводним, а зараз, на жаль, обміліло:


На пару днів зупинився в селі Мізуріна на березі однойменного гірського озера. Звідси було дуже зручно робити вилазки найцікавішими місцями Доломітів:


Світанок в Мізуріні. За озером - гірський масив Sorappis:


Кожен турист в Доломітах обов'язково намагається зробити одноденний треккінг навколо гірського масиву Tre Cime di Lavaredo, який складається з трьох вершин, одна з яких ледь не дотягує до 3-кілометрової висоти - 2999 метрів:


Tre Cime di Lavaredo сьогодні є кордоном між італійськими провінціями Беллуно на півдні та Больцано на півночі, а до кінця Першої світової війни - між Італією та Австро-Угорщиною.


Треккінг навколо Tre Cime di Lavaredo надзвичайно цікавий. Цілий день бачиш багато гірських хребтів з горами неповторних причудливих форм:














Дорогою трапляються каплички:


Або просто хрести:


Для тих, хто хоче переночувати з горах, передбачені так звані "rifugio" - гірські притулки, де можна за відносно невелику плату (20-25 євро) отримати койко-місце та мінімальний обсяг туристичних благ. Тут же можна і перекусити.

rifugio Locateli

В декілька сотнях метрів від rifugio Locateli є два невеликих, але дуже мальовничих озера - Laghi del Piani:






У підніжжя Tre Cime di Lavaredo є озеро Lago di Antorno:


Найближче містечко до Tre Cime di Lavaredo - це Cortina d'Ampezzo:


Дуже фотогенічне село Alleghe на березі однойменного озера:




Перевал passo Giau:


Найвища точка Доломітів - гора Мармолада (3343 м):


На вершині гори цілий рік лежить сніг:




Вид з вершини гори Мармолада на навколишні гірські хребти:




Гірський хребет Sella:




Гірський хребет Sassolungo:


Перевал passo Sella:


Перевал passo Gardena:


Вражаючі види на гірські вершини відкриваються з перевалу passo Valparola:






В Доломітах є багато гірськолижних курортів з багаточисельними підйомниками. Найбільше їх розташовано навколо містечка Ortisei (St. Ulrich).


Саме містечко Ortisei - неймовірно яскраве, майже іграшкове:


Озеро Karersee (Lago di Carezza) з бірюзовою водою - найкрасивіше озеро, яке доводилося бачити:




Буже боляче було прощатис з Доломітами. Але попереду чекала легендарна Верона - батьківщина Ромео і Джульєтти.

Verona. Piazza delle Erbe

На відміну від Південного Тіролю і Доломітів, у Вероні ціла купа москальських туристів. Напевно, архітектура замку Castelvecchio з однойменним мостом нагадує їм кремль:


Portoni della Brà - одні з римських воріт міста:


Arena di Verona - античний римський амфітеатр (бл. 30 р. н.є.):


Torre dei Lamberti - годинникова вежа на площі Piazza delle Erbe (1172 рік):


Барокове палаццо Maffei (15 - 17 ст.):


Найгарніший вид на Верону відкривається з пагорба, де розташований замок св. Петра:


Особливо гарно тут ввечері:


Один з найкращих заходів сонця за всю подорож:


Наступного раку перед поверненням в Мілан вирішив зробити собі подарунок - ще раз заїхати на озеро Гарда. На це раз це було містечко Sirmione:


В Сірміоне на березі озера Гарда розташований потужний замок Скалігерів (Scaligerburg):


До відльоту на Крит залишалося 4 години, тому вирішив оглянути Мілан. Як фаната полум'яної готики, мене передусім цікавив Міланський собор:


І він не розчарував. За пишністю оформлення фасадів він поступається хіба що Руанському собору:


Головна башта замку Сфорца:


Міланський пассаж поступається одеському:


Palazzo dei Giureconsulti (палац Юристів) дуже нагадую ратушу:


Але найбільше мені сподобався маловідомий palazzo Litta:


В останній день літа в нас із Світланкою була річниця одруження - 10 років. Тому на 2 дні я злітав на острів Крит, де вони відпочивали з Маргариткою, щоб відзначити свято. Здійснити таку подорож допоміг лоукост EasyJet.


Свято відзначити дводенною поїздкою найцікавішими місцями Криту. А зупинятися в містечку Limenas Chersonisou:


Оливковим деревам в Gortys майже 2000 років:


Бухта Комос на південному заході Криту:


Містечко Матала:


Пляж в Маталі з багаточисельними печерами, які в період раннього християнства використовувалися для поховань, а з 60-х років минулого століття була облюбували хіппі:


Фортеця Кулес в Іракліоні:


Кносський палац біля Іракліону має майже 4000-річну історію. Тут розташовувався знаменитий лабіринт Мінотавра:


Плато Лассіті - плоскогір’я на висоті 820 метрів, яке розташувалося всередині острова Крит в оточенні гір:


Печера Зевса на околиці плата Лассіті:


Панорама міста Agios Nikolaos:


Пейзажі північного сходу Криту:


Острів-замок Спіналонга:


Вулканічні острови Санторіні з дитинства були такою ж мрією, як і Індонезія. Тут відбулося найсильніше з відомих людству вивержень вулкану, яке асоціюють з біблейськими подіями всесвітньої темряви і морських відливів, пов’язаних з відходом євреїв з Єгипту.


В результаті виверження вулкану острів Санторіні розвалився на декілька островів:


Після виверження утворилася величезна кальдера, яка заповнилася морем:


Кратер вулкану залишився на острові Nea Kameni. В цей момент вулкан тимчасово спить, але вважається діючим. Останнє виверження було у 1950 році.


Найбільший з островів, які утворилися після виверження вулкану, називається Тіра. На ньому розташовані три невеликих міста, які майже 4 тисячі років тому буле стерті з обличчя планети, а сьогодні є неймовірно красивими.

Містечко Ія (Οία)

Найбільше місто острова - Тіра (або Фіра):


Храми Тіри:


На півдні острова - місто Акротірі з однойменним замком:


Але найцікавішим містечком вважається Ія. Саме звідси - всі поштівкові види Санторіні і Греції:


Не знаю, чи є у світі щось красивіше за Ію?




Придивіться, які будиночки!




Вітряки - обов'язковий атрибут Егейських островів:


Головна вулиця Фіри і годинникова вежа:


Щовечора тисячі людей збираються на замку на північно-західному мисі острова, щоб побачити вражаючий захід сонця:


В останніх проміннях сонця Ія стає ще більш неповторною:


Заради цього кадру туристи займають вигідні місця на замковій скелі за 2 години до заходу сонця. Погодьтесь, воно того варто!


Останнім пунктом подорожі були Атени. Було дуже мало часу - трохи більше двох годин. Тому в першу чергу поїхав подивитися на Акропіль. На жаль, черги були такі, що я б все одно не встиг зайти на його територію. Але знайшов дуже вигідні ракурси Акрополя:


Парфенон, виявляються, на реконструкції. Може і добре, що не потрапив всередину.


Атени розташовані на пагорбах. З кожного з них дуже добре видно все місто:




Центральна частина Атен - це дуже негармонійний архітектурний хаос. Проте є декілька вуличок в центральній частині міста, які вражають старовиною. Але туристи там майже не ходять.


Найцікавіші квартали Атен - між Акрополем та центром міста (метро Монастиракі):




LinkReply

Comments:
[User Picture]From: livejournal
2017-09-19 10:00 am (UTC)

Альпійська казка-5: Південний Тіроль і Доломіти + трохи

Користувач nadia_nb посилається на ваш запис з Альпійська казка-5: Південний Тіроль і Доломіти + трохи Греції пишучи: [...] пригодится :) Оригинал взят у в Альпійська казка-5: Південний Тіроль і Доломіти + трохи Греції [...]
(Reply) (Thread)