Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote,
Андрій Бондаренко
andy_travelua

Успенська церква, 1797

Дніпропетровщина, Синельниківський р-н, с.Воронівка

 

Чи існує ця церква зараз, не знаю... Але у 1976 році вона існувала.
Думаю, найближчим часом з'їжджу туди на розвідку.
Цікаво, що це село видно з вікна нашої дачі, яка знаходиться у Сухій Калині (Але добратися до Вороновки проблематично). Церкву з вікна побачити не вдавалося.

Ось що пише про церкву Таранушенко С.А. у роботі Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. - К. : 1976 р., с. 114 - 118:

Пам’ятка в плані п’ятизрубна, хрещата, одноверха, всі зруби гран часті.
В XIX ст. збудовано на захід від церкви дзвіницю і притвором сполучено її з західним рукавом церкви. При цьому три західні грані зрубу стін бабинця було розібрано. Збудовано церкву з соснових брусів товщиною 17 і шириною до 32 см.

План:




Поперечний розріз:




Інтер’єр центра і північного рукава:




Центральна дільниця церкви - квадрат з відсіченими кутами; грані по сторонах світу дорівнюють 3/4 сторони квадрата; рукава - чотиригранники з відсіченими зовнішніми кутами, але у Воронівці південний і північний рукави довші і ширші, ніж рукави інших церков майстрів лиманської школи. Інакше і перекрито їх: в інтер’єрі замість двосхилого намета з димничком на чільній грані у церкві в Воронівці - округле (коробове) у розрізі склепіння пониженого профілю, хоч зовні покриття має димнички. Східна і західна грані зрубу стін південного і північного рукавів прорізано великими прямокутними вікнами в два яруси. В східній грані зрубу стін вівтаря внизу прямокутне, а вгорі - кругле вікно. В південному і північному рукавах над дверима також розміщені круглі вікна. Проте круглу форму цим вікнам зовні надали пізніше, бо в інтер’єрі вікна мають форму квадрата.
Найбільше уваги майстер Воронівської церкви приділив центральній дільниці і все їй підпорядкував. В інтер’єрі центр сполучається з південним і північним рукавами широкими й високими просвітами. Вони надають стрункості стінам зрубу. Як і в церкві в Черкаському Бишкині, просвіт вгорі прикрашає один різьблений тюльпан в зеніті просвіта. Кожен просвіт має по два бруси-стяжки; вони помережані (як і в церкві Різдва Богородиці в Червоному Осколі) сухариками. Волют у Воронівці в просвітах немає. Контур завершення просвіту нагадує складки драпірування з тканини. Форма контура просвіту до бабинця проста. Завершення просвіту має форму півкола (пізніше воно було зашите); по контуру завершення обведено різьбленими сухариками.
Церква у Воронівці - одна з найвищих, які автору довелося обстежити. Внутрішня висота її центральної дільниці сягає 24 м, а ілюзорно вона здається значно вищою. Для досягнення цієї мети майстер приводить у дію засоби організації внутрішнього простору. При розгляді обмірних креслеників розрізу будови здається, що внутрішній об’єм розгортається у відносно спокійному темпі. Але в натурі наростання висоти і звуження об’єму в інтер’єрі йде напружено, у бурхливому темпі, ривками.
[115]Зруб стін центральної дільниці має форму восьмигранника з 4 довгими і 4 дуже короткими сторонами. Уже чітко виявлене звуження вверх граней надає в інтер’єрі зрубові стін стрункості. Значно посилює цю стрункість динаміка контуру завершень просвітів з центра до рукавів, де бокові контури просвітів енергійними хвилями круто здіймаються вверх і дуже активно зближуються. Таке оформлення просвітів набагато посилює рух вверх мас зрубу стін.
Грані першого залому звужуються нерівномірно: вузькі - дуже мало, широкі, навпаки, дуже енергійно. І все ж відношення сторін (у плані) восьмерика залишається майже таким, як і у зрубі стін. Як показують обмірні кресленики, довжина восьмерика на 1/4 менша за довжину зрубу стін. Однак довжина восьмерика здається в інтер’єрі вдвічі меншою за довжину плану зрубу стін. Це пояснюється тим, що грані самого восьмерика видно в ракурсі і чітко сприймається лише пояс ригелів, [116]закладених при вершині восьмерика. Другий пояс ригелів закладено при вершині зрубу стін. Око одночасно бачить обидва чітко виділені пояси ригелів, і довжина ригеля нижнього яруса сприймається як вдвоє більша за довжину ригеля другого яруса. Грані залому і восьмерика видні в ракурсі, тому різниця величин площин, окреслених поясами ригелів, сприймається як наслідок значного віддалення між ними.
Ще енергійніше звуження граней другого залому підносить ілюзорно другий восьмерик так високо, що його довжина здається нам мало не втроє меншою за довжину першого восьмерика. Насправді довжина другого восьмерика не втроє, а лише вдвоє менша за довжину першого Проте і таке фактичне зменшення об’єму другого восьмерика показує як різкими ривками в пам’ятці зменшуються об’єми компонентів верху.
Вище від першого восьмерика чітких просторових орієнтирів у вигляді ригелів уже немає, і віддалення між верхніми компонентами верха [117]око може оцінювати лише залежно від сили освітлення граней. Тому віддалення до вершини четвертого залому, освітленого лише знизу слабими рефлексами, око просто неспроможне точно визначити.
Характер композиції мас, а частково і пропорції частин зовні інші, ніж в інтер’єрі. Маси зовні скомпоновано простіше, спокійніше. Значною мірою цьому допомагають чіткі прості лінії контурів і площини дахів заломів.
Домінує у зовнішньому вигляді маса першого восьмерика разом з другим заломом.
В центрі композиції зовнішнього вигляду церкви - восьмигранний зруб стін спокійних пропорцій центральної дільниці. До нього примикають нижчі - теж спокійних пропорцій - шестигранні зруби стін чотирьох рукавів, перекриті двосхилими наметами з димничками. Центральний зруб стін більший від рукавів площею і вищий за них. Якщо зруби стін центра і рукавів витримано в спокійних, але все ж струнких пропорціях, то у всіх компонентів верху (восьмерики, заломи), навпаки, поземні розміри перевершують вертикальні. В цілому маса корпусу зрубів стін і маса верху урівноважені, хоч зіставлення важкуватої маси першого восьмерика і струнких зрубів стін центра та рукавів виявляють напруженість цієї рівноваги. Вище від першого восьмерика майстер масу будови різко полегшує, і в цілому церква зовні в натурі [118]справляє враження до певної міри сухуватої споруди, що, можливо, є наслідком пізніших ремонтів дахів та обшивки.
Наявність в церкві таких елементів, як певна важкуватість маси восьмериків (особливо першого) та деякі дрібні риси (характерна форма вікна - у вигляді півкола - в димничку вівтаря та завершення просвіту з центра до бабинця в інтер’єрі) показують, що майстер пам’ятки у своїй творчості відбив деякі елементи мурованої архітектури доби класицизму.
Вихідний розмір у побудові плану - довжина (чи ширина) центральної дільниці. Центр - квадрат з відсіченими кутами. Східна, південна і північна грані центра дорівнюють 3/4 довжини квадрата (західна грань коротша на товщину бруса). Вівтар, південний і північний рукави - прямокутники з відсіченими зовнішніми кутами; ширина південного і північного рукавів дорівнює довжині східної грані центра, а довжина вівтаря на товщину бруса більша; ширина вівтаря (і довжина рукавів) дорівнює 1/4 ширини будови. Східна грань вівтаря і відповідні їй грані південного і північного рукавів дорівнюють половині довжини вівтаря. Південна і північна грані вівтаря та відповідні їм грані рукавів дорівнюють половині діагоналі центрального квадрата, в який вписується центральний восьмикутник.
Висота зрубу стін вівтаря і рукавів дорівнює півсумі повної довжини плану центра і рукава. Внутрішня висота вівтаря і рукавів разом з верхом дорівнює діагоналі чотирикутника, в який вписано шестикутник рукава.
Висота зрубу стін центральної дільниці дорівнює подвійній довжині плану північного рукава. На кресленику поперечного розрізу дуга, описана радіусом, що дорівнює половині ширини будови, з центральної точки підлоги центральної дільниці, відсікає верхні точки зрубу стін тої ж дільниці. Висотою зрубу стін центра є також висота трикутника з основою, що дорівнює ширині будови, і боками, що дорівнюють ширині плану центра і одного рукава, взятих разом. Висота зрубу стін центра є також середнє пропорційне між шириною плану одного (наприклад південного) рукава і сумою ширини плану центра і другого (північного) рукава.
Висота першого залому і зрубу стін разом дорівнює полуторній ширині зрубу стін центра (вгорі) і дорівнює також половині внутрішньої висоти центральної дільниці.
Висота другого залому, першого восьмерика і першого залому дорівнюють діагоналі чотирикутника, що становить половину квадрата, в який вписується план центра.
Висота третього залому і другого восьмерика разом дорівнює половині ширини плану вівтаря.
Висота четвертого залому дорівнює висоті третього залому і другого восьмерика, взятих разом.
Висота верху дорівнює сумі ширини плану центра і одного рукава. Висота зрубу стін, першого залому, першого восьмерика, другого залому і другого восьмерика разом узятих дорівнює ширині плану будови.
Внутрішня висота центральної дільниці більша за ширину плану будови і дорівнює сумі ширини плану будови і половини західної грані плану центра.
Низ вікон верхнього ряду в зрубах стін закладено на висоті, що дорівнює половині відстані між південно-східним кутом північного рукава та північно-західним кутом південного рукава. Вікна першого восьмерика закладено над верхнім вінцем зрубу стін дільниці на висоті, що дорівнює половині довжини плану вівтаря. На висоті, що дорівнює половині довжини плану вівтаря, закладено над верхнім вінцем першого восьмерика вікна другого восьмерика.
 
Tags: Дніпропетровщина, деревянная архитектура, церкви
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments