Поворот на Волоку знаходиться не доїжджаючи Вашківців. Дороговказу немає. Жахлива грунтівка повільно віднімається вгору. Навколо – зелені пагорби: Буковинсько-Покутські Карпати тут лише починаються.
І ось вона, Волока!
Тут, на вершині пагорба знаходиться ще один шедевр буковинської дерев’яної архітектури – Успенська (за іншими даними – Миколаївська) церква, яка датується 1784 роком.
Церква – «хатнього» типу, але не схожа на своїх родичів у сусідній Кіцманщині. Відрізняє її від інших унікальна побудова стін, верхня частина яких нібито завалюється у середину, утворюючи по периметру падугу, що утримується врубками на кутах.
Первісно церква стояла поблизу Вашківців, а на початку ХІХ століття була перенесена до Волоки. Тоді ж церкву було перебудовано: розширено боковими зрубами та добудована частина притвору. Церква накрита високим дахом з крутими скатами та великим виносом, вкритим бляхою. Високі стіні церкви оббиті тесом.
Дзвіниця:
Церква і дзвіниця разом:
Цвинтар біля церкви:
