?

Log in

No account? Create an account
Путила: фестиваль «Полонинська ватра» - Andy_Travel-UA — LiveJournal [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Путила: фестиваль «Полонинська ватра» [Sep. 9th, 2009|10:21 am]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , ]

Раніше я ніколи не був на жодному етнографічному фестивалі. Не кажучі вже про гуцульські. І ось, проведення у цьому році 46-го гуцульського фестивалю «Полонинська ватра», присвяченого проводам на полонину, на щастя, співпало із моєю мандрівкою Буковиною.
23 Путила. Полонинська ватра
Отже, свято виходу на полонину проходить у Путилі щороку починаючи з 1967 року в останню неділю травня. Місце проведення – місцевий стадіон «Карпати», єдиний майданчик району, що може вмістити велику кількість людей.


А гостей, як місцевих, так і приїжджих, було багато. Так, автомобільні пробки почали з’являтися ще за 40 кілометрів від Путили – біля Сокільської скелі.
В’їзд до Путили, як і обіцяли організатори, був платним. Точніше, в’їзд було взагалі заборонено, а мзду у розмірі 20 гривень так звана «Гуцульська митниця», що розташовувалася в сусідніх Тораках, брала лише за те, щоб дозволити проїхати ще додаткові 100 метрів у бік Путили.
IMG_3474

Тут, при в’їзді до містечка стояв кордон міліції, який направляв усі транспортні засоби на стоянку, яка, звичайно, теж була платною. На фото: кордон міліції на в’їзді до Путили на фоні зіпсованої бляхою і сайдингом дерев’яної церкви і Тораках:
IMG_3470


Звідси до центру Путили приблизно 4 – 5 кілометрів, які більшість приїжджих додала на спеціально курсуючих до центру бусиках. Я ж вирішив прогулятися пішки, щоб поближче роздивитися Путилу і околиці. Тим більш, що довколишні краєвиди цьому сприяли.
IMG_3471

IMG_3481

Сприяла цьому, як ні дивно, і погода. До цього Буковинські Карпати декілька днів рясно поливалися водою з небес. Навіть у 6 годині ранку, коли я виїжджав з Виженки, дощ не переставав йти. Але згодом хмари розсіялися, і на горизонті з’явилася веселка. Слід зазначити, що за словами місцевих мешканців в цьому році перший раз за всю історію проведення фестивалю він проходив не під дощем.
IMG_3477

По дорозі до центру Путили через кожні декілька сот метрів розташовувалися кордони міліції, які зупиняли транспорт, який «випадково» потрапив до Путили. Але ще більше ніж постів міліції, по дорозі до центру було агітаційних наметів однієї з політичних партій (ну тієї, про яку по телевізору заборонено говорити :))
IMG_3478IMG_3479
IMG_3511IMG_3544

Забігаючи вперед скажу, що кожний хто сидів на стадіоні і дивився за видовищем, обов’язково мав у себе в руках газету цієї політичної сили.

Центр Путили був заповнений приїжджими і торговцями з самого ранку. Стадіон «Карпати», на якому мало відбуватися дійство, потрохи заповнювався народом.
IMG_3521

А поруч із стадіоном розвернулися багаточисельні виставки-продажі витворів декоративно-ужиткового мистецтва, килимів, лижників, вишиванок, традиційних гуцульських страв: бринзи, банушу, гуслянки, кулеші.
IMG_3505

Колекція писанок з Музею писанкарства в с.Яблониця:


Подібне відбувалося і біля садиби-музею Ю.Федьковича.
IMG_3507

А на сцені біля райдержадміністрації керівники району нагороджували кращих людей року Путильщини.
IMG_3497

Навколо стадіону розташувалися експозиції продукції різних регіонів Буковини. Тут було все: від шашликів і банушу – до бєздєлушек китайського виробництва.
IMG_3519

Кількатижнева злива нагадувала про себе непроїжджими для транспорту вуличками Путили:
IMG_3520

Близько 10 години ранку стадіон заповнився і почалася офіційна частина, яка продовжилася виступом самобутніх гуцульських колективів і зірок української сцени місцевого масштабу.
IMG_3535

Далі було все за планом. Традиційне свято виводу худоби на пасовища продовжився гуцульськими співами та виходом трембітаріїв, які повідомили про початок урочистостей. Сценарій свята включав в себе винос «чаші достатку», вручення ватагу пастухів святкового калача, виїзд верхових чабанів.
IMG_3522

Чесно кажучи, мені було трохи скучно, і я вирішив пару годин присвятити вивченню Путили. Сподіваюсь, в мене це добре вийшло :)
IMG_3483

Повернувся я на кульмінацію дійства – запалення гуцульської ватри – символу фестивалю.
IMG_3525

IMG_3528

IMG_3530

Далі було прощання з пастухами перед відправкою їх на полонини, де вони пробудуть аж до осені. За традицією, вогонь від цієї варти запалюється на всіх довколишніх полонинах і не гасне до кінця літування.
IMG_3531

IMG_3532

На завершення додам, що задоволення від фестивалю я отримав. В цілому, сподобалося. Але, це було далеко не те, чого я очікував, їхавши за 1200 кілометрів через усю Україну.
Висновок наступний: їхати на «ватру» – варто, але достатньо зробити це один раз в житті.
LinkReply