?

Log in

No account? Create an account
Сторожинець. Частина 2 - Andy_Travel-UA [entries|archive|friends|userinfo]
Андрій Бондаренко

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Сторожинець. Частина 2 [Sep. 30th, 2009|01:57 pm]
Андрій Бондаренко
[Tags|, , , , , , ]

ПОЧАТОК – ТУТ

На розі вулиць Хмельницького і Грушевського розташована міська ратуша – символ більшості західноукраїнських міст. Сторожинецька ратуша, збудована у 1905 році, є другою на Буковині після чернівецької як по висоті, так і по красоті.



Двоповерхову будівлю ратуші, вкритою червоною черепицею, увінчує двоярусна вежа з годинником на фронтоні між першим і другим ярусами. На другому ярусі розташований оглядовий майданчик, куди ведуть круті сходи. Завершенням ратуші є декоративна главка з ліхтариком та шпилем. Як і 100 років тому сьогодні сторожинецька ратуша є символом місцевого самоврядування в місті: тут розташована міська рада.






Навколо ратуші – ціле скупчення старих будиночків, що милують око своїми фасадами та їх оздобленнями.










Невелика вулиця Грушевського приведе нас до найоригінальнішої споруди міста – костелу Святої Анни. Його високу готичну вежу з годинником видно з багатьох куточків Сторожинця. Каталог місцевих пам’яток архітектури Чернівецької області вказує на дату побудови костелу – 1794 рік. Ймовірно, що це є датою побудови його попередника – дерев’яного костелу. За іншими джерелами, дерев’яний костел постав протягом 1853 – 1857 років коштами Георга Флондора та Ігнаціо Барті, капелана Красної (сучасного Красноїльська).




У 1870 році (за іншими даними – у 1880) році на місці святині побудовано кам’яний костел у готичному стилі, якій ми бачимо сьогодні. У 1905 році костел освятив архієпископ Й.Вебер. У 60-ті роки ХХ століття храм закрито комуністичною владою, а у 1990 році повернути віруючим.






Ліворуч з костелом Святої Анни сусідує православна Свято-Георгіївська церква. Вона була першим в місті великим храмом. Побудована у 1829 році на кошти Катерини Гарсте – дружини Миколи Флондора, церква і сьогодні вражає своєю величчю і монументальністю.




Від костелу пройдемо праворуч вулицею Шевченка один квартал до перетину з вулицею Юрія Федьковича. Якщо повернути праворуч і пройти декілька кварталів, побачимо двоповерхову будівлю під черепичним дахом із двома заломами. Це - залізничний вокзал. Як і багато інших будівель залізничних станцій на Буковині, сторожинецький вокзал, побудований наприкінці ХІХ століття після відкриття державної залізниці Глибока – Сторожинець – Берегомет-над-Серетом, увібрав у себе найкращі традиції австрійської «вокзальної» архітектури.




Якщо ж повернути з вулиці Шевченка ліворуч на вулицю Федьковича, то незабаром на лівому боці вулиці побачимо будівлю колишньої синагоги. Як і в більшості містечок Буковини, у ХІХ столітті євреї відігравали значну роль у суспільному житті Сторожинця. На початку століття вони складали третину населення міста, а у 80-ті роки ХІХ століття – майже половину. Як правило, євреї були торгівцями, ремісниками, власниками промислових підприємств, магазинів, а іноді й чиновниками. Наприкінці століття мером міста був єврей Ісидор Кац, який багато зробив для розвитку міста.




Свої богослужіння євреї провадили у невеликих молитовних домах. Лише наприкінці ХІХ століття на благодійні внески віруючих протягом 1890 – 1900 років споруджено велику синагогу – темпель з рядом культових єврейських споруд, зокрема, мікви (ритуальної лазні). Відтоді і до початку Першої світової війни темпель був центром єврейського життя міста. Росіяни, що тричі захоплювали місто, перетворили синагогу на військовий склад російської армії, а мікву зруйнували. Проте після закінчення війни темпель було відремонтовано коштами нащадків родини Оренштайнів.




Після другої світової війни у Сторожинці залишилося лише 10 єврейських сімей. Решта була знищена нацистами або депортована до Сибіру за рішенням Москви. З тих пір синагога для богослужінь не використовувалася. У перетвореному будинку колишнього темпля сьогодні розміщується багато закладів, у тому числі і спортивна школа.
Знайомство з пам’ятками культової архітектури продовжимо, повернувши з вулиці Шевченка ліворуч на Богдана Хмельницького. Через один квартал після залізничного переїзду на лівому боці вулиці розташувався двоповерховий молитовний будинок. Це – євангелістська церква, яка постала у 1909 – 1911 роках за проектом архітектора з Лейпцингу Цаулека на замовлення німецької громади Сторожинця, яку тоді очолював Макс Вайдауер.




З правого боку вулиці Хмельницького – міський парк Юність, за яким перед мостом через Серет ліворуч починається вулиця Олександра Матросова. Проїхавши квартал, на правому боці вулиці побачимо новий дерев’яний храм – Свято-Преображенську церкву (Святих Царствених Мучеників), зведену у 2001 році. Свіжі дерев’яні стіни та вкритий бляхою дах з баштою над бабинцем чи навряд привернуть увагу шанувальників дерев’яного зодчества. Архітектурні прийоми, за якими побудований храм, мало нагадують буковинські традиції будівництва дерев’яних церков, а більше відображають якусь незрозумілу сучасність.




Проте справжній старий дерев’яний храм у Сторожинці все ж таки є. Він знаходиться на околиці міста, що має назву Майдан. Щоб побачити церкву, треба продовжити рух вулицею Богдана Хмельницького у напрямку Красноїльська. Четвертий поворот ліворуч після мосту через Серет – 2й провулок Б.Хмельницького, приведе до румунського кладовища, поруч з яким і розташований храм.




Свято-Михайлівська церква на Майдані є не лише найстарішим храмом міста, але й найдавнішою будівлею міста, що збереглася до наших днів. Церква була збудована протягом 1796 – 1798 років у «хатньому» буковинському стилі. Пізніше до нави було зроблено бічну добудову а дах увінчано декоративною главкою з ліхтариком. Поруч з церквою – двоярусна дерев’яна дзвіниця.




Поховання біля церкви:

 
 
LinkReply

Comments:
[User Picture]From: nick_coll
2009-09-30 01:40 pm (UTC)
костел викликав у мене справжній фурор.
Ще б не його ондулін :(
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2009-09-30 01:45 pm (UTC)
Так, якби не ондулін, то був би один з найкращих на сторожинеччині :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: sestra_yuliya
2009-10-02 11:13 am (UTC)
а то льова на зеленому будиночку?)
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2009-10-02 11:21 am (UTC)
Так, льова-льова! :)

(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: sestra_yuliya
2009-10-02 11:32 am (UTC)
нещасне створіннячко)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2009-10-02 11:37 am (UTC)
Це просто неякісне фото. Льова - кльовий! :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2009-10-02 12:03 pm (UTC)

Льова з Чернівців :)

Ось тобі ще один Льова!

(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: sestra_yuliya
2009-10-02 12:11 pm (UTC)

Re: Льова з Чернівців :)

він не один! там внизу їх (правда трохи переведених) ще двоє
дякую. вперше бачу лева з комишом
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2009-10-02 12:23 pm (UTC)

Re: Льова з Чернівців :)

Ось таке воно незвичайне, краще місто в Україні! Навіть льови тут незвичайні! :)
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: rimovna
2009-10-30 06:36 am (UTC)
Если пройти по дорожке между Костелом и Румынской церковью, то можно прийти к дому, в котором я выросла. Дальше был стадион и воинская часть, где служил папа.
Напротив костела был парк, с очень старыми каштами. На площади за парком всегда проходили праздники.
В здании Ратуши когда-то был книжный магазин. )))
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: andy_travelua
2009-10-30 06:42 am (UTC)
Парк напротив костёла есть и сейчас :)
Амагазина в ратуше уже нет...
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: rimovna
2009-10-30 06:45 am (UTC)
знаю, его закрыли во времена перестройки.
Еще через Серет был подвесной мост - произведение искуств. По нему было шатко передвигаться)))
Очень надеюсь следующим летом поехать в Сторожинец.
(Reply) (Parent) (Thread)